На галявині зростають квіточки маленькі:

(«Квітка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців

та великих – вони торкаються один одного.)

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі.

Корінцями із землі

(«Коріння» - як «дерево», але руки опустити донизу.)

П’ють вони водичку.

А нап’ються — підростуть,

Стануть іще вищі.

(«Квітка» - при цьому стати навшпиньки.)

Художній літературі належить винятково важлива роль у формуванні особистості, вдосконаленні мислення, уяви, пам’яті, розвитку інтересів та схильностей. Книга розширює кругозір, робить людину духовно багатшою, дає поживу розуму, хвилює наші почуття, допомагає зрозуміти самих себе, навчає жити.

Книжки, які ми пропонуємо своїм дітям, мають бути глибокими за змістом і високохудожніми за формою, різноманітними за жанрами.

Дошкільнята люблять і казки, й оповідання, і вірші і народну мудрість. Інколи батьки скаржаться, що дитина, мовляв, просить прочитати, але через 10-15 хв. починає крутитися, стає неуважною, а потім і зовсім втрачає інтерес. Що робити? У такому випадку не варто примушувати слухати казку до кінця. Читайте частинами. Але щоразу, починаючи читати наступну частину оповідання, пропонуйте дитині пригадати , на чому спинилися минулого разу. Слухання, як і читання, не повинно стомлювати, воно має приносити радість.

Безбарʼєрність може бути як фізичною так і психологічною (суспільна та громадянська); освітня безбарʼєрність.

Кожна безбарʼєрність має свій колір:

фізична – зелений;

інформаційна – фіолетовий;

цифрова – блакитний;

соціально – громадянська – бузковий;

освітня – оранжевий;

економічна – жовтий.

Безбарʼєрність: почувати себе захищено та жити повноцінним життям, поважати можливості іншої людини, бачити людей серцем.