Імпровізована ширма-куліси

Навіщо потрібна ширма, зрозуміло і так: головні дійові особи історій - ляльки, і ніщо не повинно псувати враження про пересування персонажів. Звичайно, якщо ви всерйоз маєте намір створити постійно діючий домашній ляльковий театр, то можете купити або замовити спеціальну ширму.
Але для «гастролей» можна обійтися і підручними засобами.
Встановіть два стільці на деякій відстані один від одного, потім накиньте поверх простирадло або відріз матерії (на манер куреня).

Підбір «акторів» для домашнього лялькового театру

Найпростіше, звичайно, пристосувати під спектаклі ті іграшки, які вже є у вашого малюка. Батьки, які відповідально підходять до вирішення «театрального» питання, купують спеціальних ляльок у вигляді рукавичок (зауважимо, що матусі-рукодільниці роблять такі іграшки самі).
Такий вид ляльки дуже зручний, оскільки надіта на руку іграшка діє, як жива.
Ляльки-рукавички продаються в дитячих магазинах. Їх продають в наборах або окремо, як найбільш яскравих представників казкового світу.

Куточок театру вдома

Чи спостерігали ви коли-небудь за тим, як грає ваша дитина зі своїми іграшками? Дівчатка, наприклад, люблять дочки-матері, принців і принцес, лікарню, магазин, хлопчики ж - гонки, поліцію, пожежників, космос з прибульцями.

Дітям подобаються рольові ігри, тому що таким чином їм легше осягати світ. Ви теж можете взяти участь в таких забавах, наприклад, організувавши домашній ляльковий театр.

Скільки струн у гітари, або ніжна музика колискової пісні

Одного разу в музичному класі залишилися інструменти на самоті. Дітки порозходилися по домах і настала тиша. Темно. Аж ось виблиснув маленький вогник. Це був домовичок Кузя. Йому не спалося і дуже було цікаво, про що розмовляють музичні інструменти. Всівся він зручненько на стілець біля фортепіано, поклав свій ліхтарик поруч і затих. Раптом відчинилася велика коробка, з неї вистрибнула Гітара і сказала:

-  Не хочу! Не буду!

За нею вилізла Сопілка і благала:

-  Ну будь ласка, ну що тобі так важко допомогти???

-  Не буду допомагати я цим дітям! Вони не музиканти! Вони навіть не знають, скільки у мене струн! – відповіла Гітара.

-  Вони ще малі, їм просто треба трохи підрости і повчитися!

-  Скільки можна вчитися? Їм вже 5 разів казали, що у мене 6 струн.

-  Люба Гітаро, - розгублено сказала Сопілка, - а я в іншому класі бачила Гітару, на якій було 7 струн, а ще іншу – на ній взагалі тільки чотири…