
Девіз групи:
Райдуга місток зробила –
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.

Вихователі:
Тимофєєва Віталія Вікторівна
Будурова Ірина Дмитрівна
Помічник вихователя:
Захарченко Інна Сергїївна
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ В РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ РОЗВИВАЛЬНИХ ІГОР Б. НІКІТІНА
Консультація для вихователів
У народі кажуть: „Де гра – там і радість”. Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису – вроджений потяг до гри. Переоцінити значення гри у житті дитини важко. А уявити дитинство без нри взагалі не можливо!
Відомий педагог Л.С.Виготський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а виникають і складаються за допомогою величезної напруги її власної думки. Саме тому одним із шляхів, який веде до прискорення процесу пізнання, є використання розвивальних ігор у різних видах діяльності дошкільників.
Під розвивальною грою ми розуміємо ігрову діяльність, організовану педагогом і спрямовану на розвиток психічних процесів у дошкільників, їх емоційної сфери.
Нерідко можна побачити таку картину: у малюка багато іграшок, але він ними не грається. І причин такого стану може бути багато. Найголовніша – іграшки вже себе вичерпали. Елемент новизни зник, а саме він приваблює дитину в першу чергу. Та й готова іграшка не може дати тривале інтелектуальне навантаження для розуму. В даному випадку доречними і цікавими будуть будівельні матеріали, башточки, мозаїки, пазли, тощо. Ці іграшки довше слугують і не набридають дітям тому що їм властива велика варіативність, різноманітність комбінацій використання. Але розвивальні здатності таких іграшок обмежені. Вони не стимулюють дітей до посиленої розумової діяльності, не вимагають від них значної активності думки, не випережають розвиток дитини, а задовольняють лише короткочасні потреби. Цього замалодля успішного розвитку творчиз здібностей особистості. Як же бути? Необхідні ігри нового типу – ігри, які моделюють, власне, творчий процес і створюють свій мікроклімат, де з’являються можливості для розвитку творчого боку інтелекту. Такими іграми нового типу є розвивальні ігри, які, незважаючи на різноманітність, об’єднані цією спільною назвою не випадково. Вони всі виходять із загальної ідеї: розвивати якості і властивості психічних пізнавальних процесів дитини.
Давайте розглянемо, в чому ж полягають особливості розвивальних ігор:
1. Кожна гра являє собою комплекс завдань, які дитина успішно виконує за допомогою картинок, кубиків, цеглинок, квадратиків, іграшок та ін.;
2. Завдання подаються дитині в різній формі: у вигляді моделі, площинного малюнка, креслення, письмової чи усної інструкції і в такий спосіб ознайомлюють дитину з різними видами передачі інформації;
3. Завдання виконуються в порядку збільшення складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до більш складного;
4. Завдання мають широкий діапазон складності: від доступних для 2-3 річнних малюків до недосяжних для деяких дорослих, тому ігри можуть збуджувати інтерес протягом тривалого часу, навіть до періоду дорослості;
5. Поступове зростання рівня складності в іграх дозволяє дитині йти впереді вдосконалюватися самостійно, тобто розвивати сваї творчі здібності на відміну від навчання, під час якого все пояснюють і де формуються лише виконавські риси дитини;
6. Не можна пояснювати дитині спосіб і порядовиконання завдання , підказувати ані словом, ні жестом, ні поглядом.Дитина вчиться все брати самостійно з реального життя, вибудовуючи певну власну модель;
7. Не потрібно чекати і вимагати, щоб дитина з першого разу виконала завдання, - можливо вона ще не „доросла”, не дозріла до даного завдання і необхідно зачекати ще день, тиждень, місяць або й більше;
8. Виконання завдань постає перед дитиною не в абстрактній формі, а у вигляді малюнка, візерунка, будівлі з кубиків, деталей конструктора, тобто у вигляді реальних, відчутних речей. Це дає змогу наочно співставити умови завдання і результат його виконання та самостійно перевірити точність виконання завдання;
9. Більшість розвивальних ігор не вичерпується попередньо запропонованими завданнями, а дозволяють , педагогам, батькам складати нові варіанти завдань, придумувати нові розвивальні ігри, тобто займатися творчою діяльністю більш високого рівня;
10. Розвивальні ігри дають можливість кожній дитині піднятися до вершин власних можливостей, де розвиток здібностей здійснюється найбільш успішно.
Отже, у розвивальних іграх вдається поєднати один з головних принципів навчання від простого до складного з дуже важливим принципом творчої діяльності самостійно, відповідно до рівня розвитку та здібностей. Це поєднання дозволяє розв’язатив грі одразу декілька проблем, пов’язаних із розвитком творчих здібностей:
по-перше, розвивальні ігри дають матеріал для розвитку творчих здібностей із раннього віку;
по-друге, їх завдання як сходинки: завждистворюють умови, що випереджають розвиток здібностей;
по-третє, щоразу самостійно піднімаючись до своїх вершин, дитина розвивається найбільш успішно;
по-четверте, розвивальні ігри можуть бути різноманітними за своїм змістом, вони не сумісні з примусомі створюють атмосферу вільної творчості;
по- п’яте, граючисьу ці ігри з дітьми, батьки та педагоги навчаються поважати особистість дитини, не заважати дитині розмірковувати і самостійно приймати рішеня, не виконувати за неї те, що вона може зробити сама.
“Хочеш бути здоровим - грайся,
Хочеш бути розумним - грайся,
Хочеш бути щасливим - грайся! - стверджує народна мудрість.
Гра – це “чарівна скринька”, за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати, спостерігати, доводити, розуміти, творити.
Саме для цього і існують розвивальні ігри. Вони не звичайні. Їх не можна, як будь-яку іграшку , просто дати дитині і сказати: ”Грайся!”. Такі ігри можна використовувати як тести, перевіряючи кмітливість, творчі і конструкторські здібності дитини, розвиток її логічного мислення і просторової уяви тощо. Заняття з такими іграми - справжній гімнастичний зал для тренування розуму!
Щоб рухати вперед науку, техніку, виробництво і суспільне життя, потрібні винахідники, новатори, генератори нових ідей - люди потужної творчої думки, розвинутих творчих здібностей.
Кожна дитина може стати такою. Які ж є секрети творчості ?
Перший секрет – ранній початок ігротерапії з дітьми. Тому розвиваючі ігри незамінні у наймолодшому віці. Дуже добре, коли ці ігри захоплюють дитину у 2 роки, добре, якщо в 3-4, не пізно, якщо в 6-7. Загальне правило: чим раніше дитина почне гратися, тим більших висот зможе досягти.
Другий секрет - особливе вміння гратися з дитиною, а граючись, спілкуватися з нею.
Не повчати її, а заряджати творчістю, бажанням розв’язувати різноманітні завдання і навіть придумувати нові. Але щоб “заряджати” дитину, треба, насамперед, зацікавитися самому, захопитися цими іграми.
Відомий педагог Б.П.Нікітін визначив “золоті правила” розвивальних ігор, яких слід дотримуватися дорослим. Ось деякі з них:
1. Гра має приносити радість і дитині і дорослому. Кожен успіх дитини - це спільне досягнення. Радійте успіху – це надихає малюка.
2. Зацікавлюйте дитину грою, але не примушуйте її гратися, не доводьте заняття іграми до переобтяження. Утримуйтесь від образливих зауважень: “Ой, ти дурнику” та інше. Не ображайте дитину в грі, не гасіть її емоцій.
3. Розвивальні ігри – ігри творчі. Усі завдання повинні виконуватись дитиною самостійно. Наберіться терпіння і не підказуйте ані словом, ані жестом, ані поглядом. Дайте можливість дитині думати самій, самостійно знаходити і виправляти помилки.
4. Щоб відчувати порівняльну складність завдань, перш ніж давати завдання дітям, обов’язково спробуйте виконати їх самі. Запишіть, за який час вам вдалося виконати те чи інше завдання.
5. Якщо дитина не справляється із завданням, це означає, що ви переоцінили рівень її розвитку. Необхідно зробити перерву, а через кілька днів почати з більш легких завдань. Ще краще, якщо дитина сама обиратиме завдання з урахуванням своїх можливостей. Не підганяйте її.
6. Краще всього, якщо в кожної дитини буде окремий комплект гри чи ігрового матеріалу.
7. Захоплення дітей відбувається хвилями, тому, коли у дитини зникає інтерес, “забувайте” про гру на місяць-два, а потім “випадково” знайдіть її. Повернення до гри часто буває схожим на зустріч зі старим другом.
8. Ігри слід берегти, не можна ставити їх на одному рівні за доступністю з рештою іграшок. Краще, щоб дитина попросила гру. Тому ігри слід зберігати на видному, але не дуже доступному місці.
9. Для найменших (1,5 – 3 роки) слід оживляти гру казкою чи розповіддю, надавати імена моделям, іграшкам, фігуркам, малюнкам. Фантазуйте, аж поки дитина не почне захоплюватися процесом і результатом гри.
10. Створюйте у грі невимушену атмосферу. Не стримуйте рухову активність дитини. Дозволяйте пострибати, побігати і тощо.
11. Доречно влаштувати змагання на швидкість виконання завдань за годинником чи секундоміром.
12. Граючись, поводьте себе з дитиною як рівний з рівним, підтримуючи атмосферу гри.
13. Ігри необхідно повторювати, повторення - необхідна умова розвивального ефекту.
Отже, головне - не забувати, що гра - провідний вид діяльності дітей дошкільного віку, під час якого вони розвиваються, навчаються і виховуються.
Креативний розвиток дошкільнят – одне з важливих завдань Базовим компонентом дошкільної освіти.
Загальні здібності дитини, її здатність до творчості - одна з базових якостей особистості. Тому однією з важливих та пріоритетних ліній розвитку дошкільнят є креативний.
Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її творчість, є гра. Але гра не лише створює умови для такого вияву, а в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей малюків. У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення, здатності конкретизувати та розвивати ж свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.
Прикладом гри для тренування творчих здібностей є гра «Чомучка». Гра призначена для розвитку дослідницької активності, вміння ставити різноманітні запитання, спрямовані на вивчення сприйнятого об'єкта.
Як матеріал для гри можна використати будь-який сюжетний малюнок, який має проблемний зміст - невідому для дитини ситуацію, подію.
У грі використовують завдання двох рівнів складності: перший рівень для дітей з не високим рівнем творчих здібностей. Дітям показують цікаві малюнки, а вони запитують про все, що незрозуміле, про все, про що їм хочеться дізнатись. Можна ставити різні умови гри - залежно від обставин. Скажімо, хто більше поставить запитань до малюнка, той і виграв. Або давати такі запитання, щоб на них важко було відповісти: якщо дорослий не відповідає на них, дитина перемогла.
Другий рівень з вищим рівнем творчих здібностей. Скласти невелике оповідання. Ті запитання, які «не потрапили» в оповідання, але є важливими для розуміння змісту сюжету, адресуйте дитині.
Почесне місце у розвитку творчої особистості займають розвивальні ігри, а саме гра-стратегія. Це складна, багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й певну послідовність спрямованих сукупних дій усіх учасників гри, з якими треба домовитися, об'єднати зусилля, не раз робити особистий та колективний моральний та інтелектуальний вибір. Стратегічна гра стає можливою лише за умови, що її учасники здатні передбачити можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв'язання проблеми, планувати послідовність дій, уміють визнавати помилки та вчасно коригувати їх.
По ходу гри можна декілька разів ускладнювати завдання - «чинити» перепони, які діти мають долати.
Слід зазначити важливість пошуково-дослідницької діяльності у вирішенні завдань креативного розвитку дошкільників. Важливо так організувати діяльність дітей, щоб через дослідницьку діяльність, відкриття, розв'язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об'єктами формувався комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості. Останнє тісно пов'язано з практичними перетвореннями об'єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється глибока самостійна діяльність дітей з об'єктами та явищами, відбувається їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення тощо.
Англійський алфавіт для дітей.
Як і багато інших мов, вивчати англійську мову починають з алфавіту.
Як правильно побудувати навчання англійським алфавітом і не відбити охоту у дітей вивчати мову?
Вивчення абетки для дітей потрібно зробити цікавим, веселим заняттям, навчати граючи. Тоді дитина буде навчатися з бажанням, а не сприймати вивчення алфавіту, як нецікаву обов'язок.
З легкістю вивчити англійський алфавіт Вам допоможе наша нова гра.
Зустрічайте в Теремку англійські букви.
В англійському алфавіті їх 26.
Щоб покликати їх, натискайте букви на клавіатурі, і вони вийдуть на сцену Теремка і представляться,
так Ви дізнаєтеся, як вимовляється кожна з букв англійського алфавіту.
ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ
Матеріали: Набір барвників:
харчовий барвник — його можна налити в кришку від банки; маркери — ними можна фарбувати подушечки пальців; чорнильні подушки — до них можна притискати подушечки пальців; темпера — її можна налити в маленькі пластикові кювети. Папір. Тонкі фломастери.
Творчий процес
- Виберіть один із барвників.
- Занурте палець у барвну суміш.
- Віддрукуйте палець на аркуші паперу. За один прийом можна одержати кілька відбитків.
- Після того як відбитки підсохнуть, можна тонкими фломастерами додати Деталей: риси обличчя, ручки, ніжки тощо.'
Інші варіанти
• Спочатку можна намалювати зображення й потім прикрасити його додатково відбитками пальців: відбитки-квіти на мальованому дереві, відбитки-жучки на мальованій гілці, відбитки волосся на мальованій голові.
Підказка
• Деяким юним художникам зовсім не подобається сидіти з вимазаними фарбою пальцями. Із часом це пройде..
КРЕЙДА І ГУБКА
Матеріали: Велика плоска губка, вода, кольорова крейда, папір.
Творчий процес
- Намочіть губку.
- Малюйте по поверхні мокрої губки крейдою.
- Віддрукуйте отримане зображення на аркуші паперу.
Інші варіанти
• Подрібніть крейду на шматочки в кюветі. Прикладіть вологу губку до крихт, а потім віддрукуйте все це на аркуші паперу.
Підказка
•Крейда легко кришиться, але всі дрібні шматочки можна, як і раніше, використати, зробивши з них крейдову пудру для друкування.
ОЛІВЦЕВІ ДОЛОНЬКИ
Матеріали: Кольоровий папір, воскові або звичайні олівці, ножиці, клей, обрізки паперу.
Творчий процес
- Покладіть руки на аркуш паперу.
- Попросіть іншу людину обвести руки по контуру або обведіть свої руки самостійно по одній.
- Виріжте отримані силуети.
4. Виріжте побільше таких силуетів. Подумайте, як ці елементи можна використати.
5.: Наклейте силуети на аркуш паперу. ;
6. Прикрасьте силуети обрізками паперу або розфарбуйте олівцями.
Інші варіанти
- Із силуетів рук можна зробити індичку, привид, оленячі роги, кота, курча, качку, кролика, крила ангела, тюльпан, метелика й багато чого іншого.
- Можна зробити силуети ступень ніг.
- Використовуючи кнопки для паперу, зробіть деякі частини вашої композиції рухливими.
Підказка
• Це заняття особливо корисне для маленьких художників, тому що розвиває спостережливість і вчить їх знаходити знайомі форми в незнайомих об'єктах.
крейда и рідкий крохмаль
Матеріали
Рідкий крохмаль, невелика ємність, маленькі пензлики, папір, крейда або пастель.
Творчий процес
- Налийте крохмаль у ємність.
- Вмочіть пензлик у крохмаль і малюйте ним по папері.
- Поверх шару крохмалю можна малювати крейдою. Крохмаль зробить кольори яскравішими й не дозволить крейді обсипатися.
Інші варіанти
• Малюйте, вмочуючи крейду в крохмаль.
Підказка
• Не виливайте крохмаль по закінченні занять, він може придатися для наступного проекту.
МАЛЮВАННЯ ПІСКОМ І КЛЕЄМ
Матеріали
Пісок, велика широка кювета, папір, пластиковий планшет, білий клей у пляшечках з вузьким носиком.
Творчий процес
- Насипте пісок у кювету.
- Поверх піску помістіть аркуш паперу або пластиковий планшет.
- Клеєм на папір нанесіть малюнок, видавлюючи його через вузький носик.
- Завершивши роботу над малюнком, насипте поверх нього пісок прямо руками.
- Підніміть аркуш із піском за куточки й потрясіть малюнок над кюветою. Так ви позбудетеся зайвого піску.
Інші варіанти
- Зробіть пісок кольоровим. Для цього змішайте його з порошкоподібною темперою в маленькому стаканчику з-під йогурту. Підготуйте кілька стаканчиків з різними кольорам»
- Посипайте кольоровим піском окремі ділянки.
- Можна прикрасити пісковими малюнками ігрову площадку або доріжку. Помістіть пісок у пластикову пляшечку з вузьким горлом і робіть лінії, крапки та інші елементи. По закінченні піскових робіт не забудьте прибрати за собою.
Підказки
- Якщо у вас немає пляшечок з вузьким носиком-пирскавкою, можна наносити клей на п пір звичайним пензликом.
- Пісок можна насипати прямо на стіл, обходячись без кювети.
- Дрібний чистий річковий пісок можна придбати в магазині будівельних матеріалів.
Якщо краплі піску із клеєм потрапили повз папір на яку-небудь поверхню, почекайте, поки вони висохнуть, і приберіть потім.
МАЛЮЄМО ВОЛОГИМ ВУГІЛЛЯМ
Матеріали
Цукор, вода, мірні чашки, ємність, крейда (різних кольорів), папір, лак для волосся (необов'язково).
Творчий процес
1. Змішайте 1 /3 чашки (80 г) цукру й 1 чашку (240 мл) води в ємності.
- Замочіть крейду на ніч у приготовленому цукровому розчині. Цукровий сироп робить кольорові крейдочки яскравіше.
- Вологою крейдою малюйте по папері.
- Після того як робота висохне, винесіть її на вулицю й закріпіть лаком для волосся.
Інші варіанти
• Крейду можна не замочувати на ніч, а просто змочувати кінчик грифеля в процесі малювання.
Підказка
• Незважаючи на сипкість і ламкість, крейда має унікальні властивості. Для того щоб видалити її з паперу, досить змахнути непотрібне ганчірочкою з бавовни. Крихти крейди—пудру — можна використати як образотворчий матеріал, змішувати із крихтами іншого кольору. Вийде дуже красиво.
НЕГАТИВ
Матеріали:
Ножиці, цупкий папір, планшет із затисками, маркери, олівці.
Творчий процес
- Виріжте в картонці великий отвір, можна неправильної форми.
- Прикріпіть картонку до планшета.
- Малюйте на папері, використовуючи отвір у картонці як лекало для частини малюнка.
Інші варіанти
- Обведіть на папері отвір у картонці й розфарбуйте отриману фігуру.
- Потім приклейте кольоровий фрагмент на картонку, і все це разом вставте в композицію.
Підказка
• Багатьом юним художникам не подобається, коли в центрі їхнього малюнка діра. Постарайтеся їм краще пояснити, для чого все це потрібно.
СОЛОНА ФАРБА
Матеріали
Поварена сіль, порошкоподібна темпера, пластикові стаканчики з-під йогурту або маргарину, сільнички, білий клей у маленьких пляшечках, пензлі, папір, піднос.
Творчий процес
- Змішайте сіль із сухою фарбою в стаканчику з-під йогурту.
- Заповніть цією сумішшю сільничку.
• Зробіть ще кілька варіантів сумішей інших кольорів і наповніть ними інші сільнички.
! * Занурте пензлик у білий клей і нанесіть на папір яке-небудь зображення.
- Посипте малюнок кольоровою сіллю із сільнички.
- Струсіть зайву сіль малюнка на піднос. її за бажанням можна використати повторно.
Інші варіанти
• Замість солі можна використати білий річковий пісок.
Підказки
• Клей можна не тільки наносити пензлем, але й видавлювати з пляшечки.
• Для дітей помолоділе: насипте шар кольорової солі товщиною в 2 см у велику пластикову кювету. Малюнок із клейовим зображенням помістіть поверх солі. Нехай дитина сипле сіль із кювети на малюнок руками.
СУХА КРЕЙДА, ВОЛОГИЙ ПАПІР
Матеріали
Вода, кювета, папір різних видів, крейда або пастель.
Творчий процес
1. Наповніть кювету водою на 10 см.
- Помістіть аркуш паперу в кювету так, щоб він повністю був покритий водою.
- Покладіть вологий аркуш на стіл і малюйте на ньому.
- Використайте різні сорти й типи паперу.
- Залиште роботу висихати на пару днів.
Інші варіанти
- Занурте у фарбу пензлик, проведіть ним по підсохлому аркуші паперу. Тепер спробуйте малювати крейдою по вологій фарбі.
- Спробуйте розтирати й розтушовувати і змішувати різні кольори крейди за допомогою ганчірочки або ватної палички.
Підказки
- На вологому папері крейда поводиться майже як фарба, з іншого боку, її легко змішувати й стирати.
- Найменшим художникам зручніше буде малювати не цілим грифелем крейди, а його половиною
ТЕХНОЛОГІЯ МАЛЮВАННЯ НА ПОВІТРЯНИХ КУЛЬКАХ
Підготовчий етап починається із придбання кульок і їхнього заповнення. Для цього піди йдуть звичайні кульки. Але набагато цікавішим матеріалом служать іграшки, розроблені спеціалізованими фірмами. Вони відрізняються розмаїтістю форм, розмірів і міцністю.
Краще заповнювати кульки гелієм. Тоді вони "самі підуть" і хазяїна понесуть за собою.
Підготовка робочого місця й матеріалів. Робочим місцем для втілення унікальної техніки малювання на кульках може служити звичайний дитячий стіл, на якому максимально близько до поверхні скотчем закріплюється кулька.
Якщо для роботи потрібна кулька особливого кольору, а у вас його немає, покрийте кульку потрібною фарбою до її закріплення на робочому місці. Для цього підійде звичайна гуаш, не розведена водою.
Пензлики мають бути максимально м'якими й досить широкими — від 10 мм і ширше (для; нанесення основних контурів і деталей) і не менше 5 мм (для промальовування дрібних деталей).
Рекомендації з вибору сюжетів для малюнків. Зовсім очевидно, що в розфарбовуванні туго натягнутого повітряного міхура є якась особлива привабливість. Об'ємний малюнок так ще й літає! Те, що пропонується дітям намалювати, може бути живим або об'єктом, що рухається. Особливий ефект досягається за рахунок непередбачених пульсацій і переміщень розмальованої кульки. Ось кілька підказок, які допоможуть педагогам з образотворчої діяльності вибрати свій власний сюжет: птаха, метелика, обличчя людей, що відбивають різні емоційні стани, дерева й листи, квіти, тварини, транспорт, космічні кораблі, сонце, сузір'я нічного неба з контурами героїв, на честь яких вони носять свою назву, будинку й вулиці, на яких діти хотіли б жити, крашанки, і навіть власні імена, виконані крупно й спеціальним шрифтом.
"Літаючі" об'єкти можуть бути виконані й у вигляді колажів. Наприклад, крила метеликів або окремі деталі зіркольотів можна виготовити з інших матеріалів і закріпити на кульках тим же скетчем.
Хочемо розповісти вам про якийсь незвичайний, можливо, навіть спірний досвід використання кульок у дошкільній педагогіці Мова йде про заняття з ознайомлення з навколишнім світом, на якому діти старшого дошкільного віку знайомляться із представниками різних рас і вчаться описувати їхню зовнішність.
Метазавдання: виховання толерантності в дітей;
Нам знадобиться набір демонстраційних матеріалів: 5-6 портретів (формат А-4) представників різних рас.
Педагог пропонує дітям розглянути зображення облич людей, звертаючи увагу на наявні розходження.
"Ось індіанець. Його предки жили в пустелях Азії й прекрасно до цього пристосувалися. Щільні великі верхні віка захищають очі від піску й вітру. Смаглява шкіра витримує сильні вітри й жару пустель. Рот маленький, щоб пісок з вітром не попадали; ніс теж: маленький, з вузькими рухливими ніздрями.
А це негр. Він живе в жаркому вологому кліматі. Його ніс великий. І ніздрі великі. Такими ніздрями легше вловлювати різноманітні запахи, якими так багаті тропічні ліси. Очі в негрів великіпревеликі, чудові очі. Вони мають ледве опуклу форму, що дозволяє людині бачити навіть те, що розташовано збоку від неї. Якщо там причаїлася небезпека, очі негра її обов'язково помітять. Європейцю, з його звичайними очима, у тропічному лісі не вижити.
Шкіра в негрів темна, тому що їхні предки багато сотень років перебували на сонці. Пишна копиця волосся краще всякої шапки захищає голову від сонячного удару. Товсті губи й широкий ніс виділяють велику кількість вологи, допомагаючи людині легше переносити жару.
А який європеєць? У нього бліда тонка шкіра, дуже чутлива до жари, холоду й сонячного світла, середнього розміру очі й рот. Волосся найчастіше пряме й світле. З такою зовнішністю людині важко жити в нашому кліматі. Йому потрібний спеціальний одяг, щоб захистити себе від холоду".
Закріплення нового матеріалу.
Роздавальні матеріали:
• Різнобарвні кульки: білі, червоні, коричневі, жовті, чорні.
- Гуаш.
- Широкі пензлі.
- Ємності для зберігання й відмивання пензлів.
- Скотч.
Дітям пропонується вибрати одну з кульок — білу, червону, жовту або чорну (коричневу) і намалювати на ній частини обличчя, типові для представника певної раси.
Роботу можна продовжити на занятті з праці, зробивши, наприклад, "чоловічкам" гарні зачіски із целофану, ниток, клоччя, паперу або інших матеріалів.
Виставки робіт. На площадці біля дитячого садка можна влаштувати виставку кульок, закріпивши їх на турніку або гірці. Тоді їх побачать не тільки батьки, але й діти з інших груп і просто перехожі.
З кульок можна створювати цілі композиції. Або влаштовувати театралізовані вистави, використовуючи для цього "літаючі" манекени, наповнені гелієм.
Словом, є де розгулятися фантазії. І не тільки дитячій. А звідси рукою подати до зовсім іншого погляду на оформлення всього простору дитячого садка й груп у святкові дні.
ПАЛЬЧИКОВЕ МАЛЮВАННЯ
На перших заняттях з малювання запропонуйте дитині малювати долонькою і пальчиками
рук. Це буде незабутнє й цікаве враження! '
Для цього вам знадобляться: тарілки з фарбами різних кольорів.
Поради батькам:
■ перед заняттям слід закотити дитині рукава;
■ фарба має бути густою;покажіть дитині, як треба тримати руку, в якому положенні мають бути пальці.
ТЮЛЬПАНИ
Матеріали та інструменти: аркуш альбомного паперу, фарби зеленого, червоного, жовтого та синього кольорів.
Виконання роботи: спершу дитина ребром долоні фарбою зеленого кольору малює стебла та листочки тюльпанів, потім пальчиком малює травичку. Зануривши долоньку почергово в червону та. жовту фарби, малюк малює власне тюльпани, а в куточку — сонечко. Щоб намалювати хмаринки, знадобиться синя фарба. Зверніть увагу, що долоньки притискаються до паперу назустріч одна одній.
ДЕРЕВО ВЛІТКУ
Матеріали та інструменти: аркуш альбомного паперу, фарби коричневого та зеленого кольорів.
Виконання роботи: посередині аркуша коричневою фарбою дитина малює центр гіллястого дерева відкритою долонькою, потім ребром долоні домальовує стовбур та гілки дерева. Слід трохи почекати, поки підсохне фарба, потім пальчиком дитина малює зелені листочки на дереві й травичку внизу.
Матеріали та інструменти: аркуш альбомного паперу, фарби синього, жовтого, червоного та білого кольорів.
Виконання роботи: відкритою долонькою вздовж аркуша паперу дитина малює синьою фарбою дві хмаринки, кінчиками пальців (поки ще фарба на руці) — краплини дощу. Коли фарба підсохне, дитина малює у хмаринок очі (білою фарбою), носик (жовтою) та ротик (червоною).
СОНЕЧКО
Матеріали та інструменти: аркуш альбомного паперу, фарби жовтого, синього, червоного та коричневого кольорів.
Виконання роботи: спершу дитина відкритою долонькою по центру аркуша малює жовтою фарбою власне сонечко, наносячи фарбу кілька разів, щоразу рухаючи папір по колу. Додаткові промінці дитина малює ребром долоньки і пальчиками. І насамкінець кінчиком пальчика малює очі, носик, ротик сонечка після того, як жовта фарба підсохне.
Послухай віршик:
СОНЕЧКО
По-весняному вже Нумо швидше в садок,....
Гріє сонечко, На повітрячко!
Заглядає до нас, Там, як зірка, для вас
У віконечко: Перша квіточка,
"Гей ви, дітки малі, Із-під снігу трава
Де ви гаєтесь? Пробивається,
Чом ще й досі в кутку Білим пухом верба
Темнім граєтесь? Одягається!"
М. Донченко
Малювання пальцем.Дитина вмочує палець (долоню, кулачок) у мисочку з розведеною фарбою і робить відбитки на папері за пропонованою темою.
"Ляпкографія". Аркуш паперу довільної форми складають навпіл і прогладжують пальцями лінію згину. На внутрішній бік згину крапають (кілька ляпок) фарбу різного кольору. Знову складають аркуш, прогладжують, розгортають. В одержаному зображенні можна впізнати якийсь образ. Можна також домалювати деякі елементи, щоб він став виразніший.
Малювання на зволоженому папері. Зволожують аркуш паперу, потім швидко наносять малюнок пальцем чи пензликом, умоченим в акварельну фарбу.
Малювання жмаканим папером. М'який папір мнуть руками, вмочують у фарбу (тримаючи за кінчик) і притискають до аркуша, роблячи відбитки.
Малювання поролоновою губкою.Вирізують з губки фігурні форми і приклеюють до використаних зубних щіток. Умочуючи губку в розведену гуашеву фарбу, роблять нею відбитки на папері. Так само можна робити відбитки з дрібних предметів ужитку (ґудзиків, кришечок тощо).
Малювання штампиками з овочів. З картоплини, буряка, моркви тощо вирізають штампики. З їхніх відбитків складають візерунки, композиції або створюють образ будь-якого предмета.
Малювання свічкою. На аркуші паперу восковою свічкою роблять малюнок, потім накладають на нього фарбу поролоновою губкою або пензликом. На фарбованому тлі проявляється білий малюнок, зроблений свічкою;
Ліплення з паперової маси.Газетний папір рвуть на дрібні клаптики, заливають борошняним клейстером (густоти сметани). Масу добре вимішують і ліплять з неї будь-що. Коли виріб сохне, поверхню згладжують і обклеюють серветками, змоченими у такому ж клейстері. Коли виріб остаточно висохне, його ґрунтують сумішшю водоемульсії, зубного порошку, клею ПВА або "Бустилат" (1:1:1), розмальовують і в разі потреби лакують.
Ліплення із солоного тіста.
Рецептура: одна склянка борошна, півсклянки солі, чверть півсклянки води. Змішують борошно і сіль. Додають воду, добре перемішують і замішують тісто як на вареники. Потім додають фарбу або харчовий барвник і тримають у закритій посудині. Бажано починати роботу з білим тістом, а вже потім додавати основні кольори (похідні кольори діти шукають самі, змішуючи тісто різного забарвлення).
ПЛЯМОГРАФІЯ
Ігрові заняття розвивають творчу уяву, фантазію; сприйняття форми та кольору.
Матеріали та інструменти: гуашеві фарби, фломастери, тонований та білий папір розміру! А-4, пензлі, ганчірка, клей, картон, ножиці.
Білий папір А-4 дорослий згинає навпіл по довжині чи ширині — малюк знайомиться із цими термінами, розгинає аркуш. Вибирає 2-3 кольори, набирає фарбу на пензлик і (спершу з допомогою) біля згину по центру ставить першу пляму. Інші дві плями ставить біля краю першої. Згинає] аркуш, притискає злегенька і від центру веде пальчиками до куточків паперу. Для отримання кращого малюнка каже чарівні слова Дерев'янка "крекс, фекс, пекс" і відкриває роботу — на папері! чудовий метелик. Малюк фломастером домальовує йому вусики. Метелика можна "оживити" і дати йому можливість полетіти. Дорослий вирізає його і змащує згин клеєм, а дитина наклеює метелика на веселку, яку заздалегідь намалював дорослий на поверхні картону.
НИТКОГРАФІЯ
Ігрові заняття розвивають творчу уяву, фантазію; сприйняття форми та кольору.
Матеріали та інструменти: гуашеві фарби (окрім білої), білий папір розміру А-4, пензлі, ганчірка, нитка "ірис" № 10 = розмаху ліктьової частини руки дитини, вода.
Білий папір А-4 дорослий згинає навпіл по довжині чи ширині — малюк знайомиться з тер-| мінами, розгинає аркуш. Вмочує нитку у фарбу, великим і вказівним пальчиками бере нитку і знімає зайву фарбу. Малюк піднімає нитку над аркушем і опускає її на одну зі сторін так, щоб кінчик] ниточки, що був у руці, звисав, згинає папір. Зверху на папір кладе цупкий картон, однією рукою притискає роботу, а другою тягне за кінчик ниточки і розгортає папір, попередньо сказавши чарів-1 ні слова. Тепер потрібно уважно подивитися на малюнок і розповісти, нащо він схожий, при потребі домалювати фломастерами чи пензликом (залежить від навиків малюка).
ВОСКОВІ МАЛЮНКИ
Ігрові заняття розвивають творчу уяву, фантазію; сприйняття форми та кольору.
Матеріали та інструменти: акварельні фарби, білий папір розміру А-4, пензлі, ганчірка, во-да, воскові олівці або свічка. Восковими олівцями можна намалювати натюрморт, пейзаж, предметний та сюжетний світ — свято ялинки, сніговика, сніжинки, хмаринки, водичку тощо. На білому аркуші кольоровими олівцями чи свічкою малюк малює салютставить 3^ крапки майбутніх спалахів салюту. Від центру кожної крапки робить відривисті рухи кистю руки, потім від центру
робить розмашисті рухи ліктьовою частиною руки. Воскові олівці не дають тієї насиченості кольорів, якої чекає дитина. На допомогу приходить акварель. Дорослий пропонує дитині згадати, якого кольору нічне небо, бо салют ми завжди спостерігаємо ввечері. На пензлик малюк набирає акварелі чи вмочує поролон у готову палітру і зверху донизу, зліва направо покриває малюнок фарбою. Чим більше буде використано кольорів, тим яскравіший буде малюнок.
МАЛЮВАННЯ ПАЛЬЧИКАМИ
Розвивається дрібна мускулатура кисті руки, малюк ознайомлюється з "іменами" пальчиків, сприймає колір і форму.
Матеріали та інструменти: гуашеві фарби, білий чи тонований папір розміру А-4, ганчірка, вода. Після роботи одним кольором пальчики промиваються від фарби і протираються ганчіркою.
РИБКИ
Дитина згинає пальці на руці і відставляє вбік великий палець, вмочує його у фарбу, розведену на палітрі, і ставить відбиток на папері — це тулуб рибки. Тепер великий пальчик "поділиться" з мізинчиком фарбою — мізинчик і великий пальчик "зустрічаються", торкаються один одного. Мізинчиком дитина ставить пляму біля самого тулуба рибки — хвіст. Коли рибка підсохне, паличкою, вмоченою у білу чи синю фарбу, дорослий чи малюк намалює рибці око. Можна заздалегідь намалювати восковими олівцями хвилі води і покрити малюнок аквареллю, а вже потім малювати на сухій роботі рибок — відбувається поєднання декількох технік.
КВІТИ
Дитина згинає всі пальчики і відставляє мізинець, вмочує його у фарбу і ставить на папері відбиток — це середина квітки. Настає черга вказівного пальчика — всі пальчики закриваються в кулачок, а вказівний відставлений уперед і готовий до роботи. Умочує малюк вказівний пальчик у палітру і рухає ним навколо середини квітки, залишаючи віДбитки-пелюстки. Знову всі пальці закриваються в кулачок, а мізинчик відставляється вбік, і в палітру вмочує, дитина бічну сторону кисті руки, потім притискає її до голівки квітки — малюється стеблинка. Так робить малюк ще два рази, останній раз можна зігнути пальчик і отримати похилений листочок.
РАВЛИК
Дитина малює вказівним пальцем. Набирає ним на палітрі фарби і за годинниковою стрілкою робить колові рухи, виходить пальчиком за коло і легким розмахом руки проводить знизу кола. Мізинчиком ставить ріжки на голову равлика.
ЛИСТОЧОК ГОРОБИНИ
Це може бути листочок акації, папороті тощо. На папері дорослий малює гілочку. Дитина двома руками скоординованими рухами по обидві сторони гілочки знизу вгору ставить відбитки всіх пальчиків почергово — по два рази великим, вказівним, середнім, безіменним, мізинцем і закінчує зверху гілочку відбитком мізинчика. У такий самий спосіб малює і ялинку — від низу стовбура в протилежні сторони протягує малюк нижні гілочки, наступні верхні гілочки будуть коротші від попередніх, а верхні зовсім коротенькі.
ТЮЛЬПАН
Дитина затискає пальчики в кулачок, відставляє вказівний пальчик і згинає його. Умочує зігнуту фалангу вказівного пальця в палітру відповідного кольору і залишає три відбитки один біля одного — квітка готова. Стеблину малюк малює знайомим способом — бічною стороною кисті руки.
Орієнтовна тематика ігрових занять:
- з формування відчуття ритму при передачі явищ навколишнього світу ритмом мазків, штрихів: "Хмарка плаче'кап-кап-кап", "Пада, падає сніжок", "Малі ніжки туп-туп-туп'", "Горобинки-намистинки для маленької пташинки";
- з формування відчуття кольору при передачі явищ навколишнього світу контрастом кольорових плям: "Чарівні метелики", "Святковий салют", "На ялинці вогники горять", "Пливуть рибки у воді";/^
- з формування відчуття форми при передачі навколишніх предметів: "Кольорові кульки летять", "Сяє сонечко", "Мої квіти", "Неслухняні клубочки";
• з формування відчуття об'єму при передачі форми навколишніх предметів: "Морські камінці", "Олівці", "Снігові кульки".
ТЕХНІКА ПЛАСТИЛІНОВОЇ МОЗАЇКИ
Замість фарб використовуються шматочки кольорового пластиліну. У роботі передається не лише колір, але й об'єм, використовуючи мозаїку різної величини.
Обладнання: Картон для малювання 20 х 20, олівець, пластилін різних відтінків і кольорів.
МАЛЮВАННЯ ПОВІТРЯМ І НИТКАМИ
Розвиваючи у дітей творчі здібності в образотворчій діяльності, головне — самим вірити, що художня творчість не знає обмежень ні в матеріалі, ні в інструментах, ні в техніці. Щоб передати цю віру дітям, спробуйте, наприклад, навчити їх малювати за допомогою цупкої смужки паперу, видихуваного струменя повітря й навіть... пряжі.
Для маленької дитини художній матеріал має заворожливу, притягальну силу. Він підказує задум, впливає на його характер, сприяє створенню адекватного художнього образу. Крім того, пізнаючи властивості і якості різноманітних матеріалів, діти збагачують свій сенсорний досвід. До того ж при використанні різних матеріалів можна створювати ситуацію вільного вибору, так необхідну у творчій діяльності.
Малювати можна не тільки олівцями або пензликом, але й за допомогою цупкого паперу. Для Цього необхідно вирізати смужку з картону (непотрібних листівок, коробки з-під цукерок тощо) довжиною 3-5 см, шириною 0,5-1,5 см (залежно від того, що ви будете зображувати). Далі потрібно вмочити край смужки у фарбу й, змінюючи його (краю смужки) рух, малювати різні картини.
Зображення краєм смужки (пригорнути край і зрушити)
Пригорнути й рівномірно зрушити навскоси
Зображення злегка зігнутим краєм смужки
Хвилястий рух смужки
Зображення зігнутими й склеєними краями смужки
МАЛЮНОК ВІТРУ
Існують художні прийоми, які уводять дитину від стандарту, не заганяють її в якісь рамки. Особливо цінні вони для проблемних дітей. Саме такі діти — гіперактивні, які при малюванні набирають на пензлик зайву кількість фарби й води, — підказали новий прийом малювання за допомогою спрямованого видихуваного струменя повітря. Зі старшими дітьми це називається "Малюнок вітру", а з молодшими — "Мій помічник — вітерець".
Треба набрати трохи більше, ніж необхідно, фарби й води на пензлик, поставити краплю або провести риску й подути на них у бажаному напрямку. І на очах підростають трава, гілочка, без допомоги пензлика розцвітає квітка. Соромливим, ослабленим дітям радимо аркуш паперу піднести ближче до обличчя, щоб струмінь видихуваного повітря був сильніше.
Цей прийом можна назвати й корекційним: розвиває дихальний апарат, саморегуляцію, контроль дихання й психіки й, звичайно, активізує мислення й мовлення (дитина повинна розповісти про те, що намалював вітерець). Прийоми при малюванні можна комбінувати, домальовуючи деталі або об'єкти пензликом.
РЕЛЬЄФНІ МАЛЮНКИ
Шановні дорослі! Літо — особлива пора в житті кожної родини — час відпусток, канікул. З'являється можливість більше побути разом з дітьми, більше приділити їм уваги. Проте, можливо, ви не завжди знаєте, чим зайнятися із сином чи донькою. Пропонуємо цікаву і приємну справу, якою добре буде зайнятися на дозвіллі. Певні, виготовлення рельєфних малюнків захопить і вас. І на згадку про веселе і скороминуще літо залишаться чудові роботи, якими можна прикрасити приміщення, подарувати комусь на пам'ять як сувенір.
Любі друзі! Кожний з вас уміє і любить малювати фарбами, чи не так? А чи пробували ви коли-небудь малювати фарбою, змішаною із сіллю та крохмалем? Погляньте: перед вами малюнок, виконаний саме такою фарбою. Ви помітили — малюнки виходять не плоскими, а рельєфними, та ще й гарно переливаються.
Вам сподобався такий спосіб малювання? Його легко навчитися. Спробуйте! Для цього знадобляться гуашеві фарби, пензлики, вода, сіль, крохмаль. Трішки терпіння... і ви навчитеся готувати "рельєфну" фарбу.
Ця робота дасть вам багато радості та задоволення. Сюжети для малюнків можна вибира будь-які: подумайте про тепле літо, яке вже прийшло до нас, і намалюйте зелену травичку, всі барвистими квітками, сонечко та хмаринку в небі, а під ними дерево із густою зеленою кроною.
Необхідні матеріали для рельєфних фарб: вода, сіль, крохмаль, гуашеві фарби, пензлі різної товщини, маленькі баночки для розкладання фарби.
А що це за квітка, схожа на сонце? Та це ж соняшник випромінює тепло і киває своєю голівкою!
З приходом літа в лісах з'являються гриби. Погляньте, вони наче живі на малюнку!
Якщо вам сподобався цей спосіб зображення, спробуйте пофантазувати й самі та придумати свої власні сюжети.
А зараз ми розкажемо вам, як приготувати "рельєфну" фарбу.
Змішайте півсклянки крохмалю, 1/8 склянки води, 1/2 склянки солі. Усе добре розмішай. Розкладіть суміш у баночки. У кожну баночку додайте по 2 чайні ложки гуаші різного кольору розмішайте. Приготуйте баночки з жовтою, червоною, зеленою, синьою, коричневою, сірою, білою сумішами. Здобуті суміші використовуйте для створення рельєфних малюнків. Для замальовування великих площин використовуйте пензлики великих розмірів (№№5-10), а для дрібних деталей — маленьких (№№ 2-4). Якщо суміш вийде надто густою, додайте води. Приготували до роботи? А тепер сміливо починайте фантазувати!
А чи до вподоби вам цей чудовий кошик, повний бузку? Хочете його зробити? Спробуйте Кошик можна намалювати нашими рельєфними фарбами, а бузок викласти з ниток. Візьміть нитки рожевого, фіолетового, білого кольорів та дрібненько поріжте їх ножицями. Поверхню, де був бузок, змастіть клеєм ПВА і насипте нарізаних ниток та легенько притисніть їх пальчиком. Таки весняний кошик довго милуватиме ваше око.
Гори... Високі та могутні, вони впираються своїми вершинами у небо. Не бояться ні палючого сонця, ні вітру, ні дощу, ні снігу