Заняття для старшої групи.

Тема: Чарівна вишиванка.

Мета: ознайомити дітей із цінною промисловою культурою – льон, як матеріалом для пошиття сорочок. Розкрити красу українських вишивок, багатство їх кольорів, різноманітність орнаментів, їх видів і форм; поглибити і розширити знання про символічне значення української сорочки-вишиванки, звичаї і обряди, пов’язані з нею.

Збагачувати словник образними народними порівняннями та словами: льон-довгунець, кужіль, волокно, ткати, вишиванка,верстат.

Розвивати творчу уяву, фантазію дітей при створенні композиції «Вишита сорочка». Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння будувати поширені речення.

 

Виховувати гордість за свою країну, викликати стійкий інтерес до звичаїв українського народу, його оберегів і побуту; виховувати інтерес до народної творчості, бажання відтворити набуті знання в творчій діяльності.

Матеріал: український національний одяг, вишиті сорочки для хлопчиків і дівчаток, для мам і тат, лляне полотно; папір, ножиці, клей, зразки орнаменту; малюнки льону, виробів з лляної тканини.

                                         Хід заняття

Вихователь: - Діти, а чи подобається вам моя сорочка?

Ця сорочка залишилась мені на згадку від бабусі. А хочете дізнатися історію цієї сорочки? Тоді вмощуйтеся зручненько і слухайте:

Послухайте, любі діти,

Що дівчатка скажуть.

Про свою рідненьку неньку

Добру, милу голубоньку

Хай вони розкажуть.

Розкажуть, із чого мати

Шила цю сорочку.

Як за цеє вірно люблять,

І милують, і голублять

Її сини й дочки.

- Діти, з чого пошита сорочка?

- А з чого зроблено цю тканину? Відгадайте, будь ласка, загадку:

В чистім полі він росте,

На високих ніжках,

В зелених панчішках.

Квіточки блакитні,

Мов оченьки привітні. (Льон)

- «Льон» в перекладі з латинської означає «найкорисніший». Це один з найкращих плодів землі. Впродовж всього життя він приваблює людей. Навесні його сходи схожі на килим смарагдово-соковитої зелені, влітку – вранці – це синьооко-красиве цвітіння безкрайого лану. В полі стоять тоненькі стрункі стеблинки зі світло-блакитними, дещо схиленими квіточками. І не зрозуміло, де небо, а де земля, що народжує льон. Від цього видовища стаєш добрішим, лагіднішим,життя наповнюється красою і спокоєм.

З давніх - давен люди вважали льон священною рослиною. Синій вінець льону – гармонійний блакитному кольору неба. Рослина є символом чистоти, світла, миру і вірності

Вихователь: -Діти, давайте розглянемо квіточку льону.

- Якого вона кольору?

- Що ще буває такого кольору?

- На що схоже поле, на якому росте льон? (на небо, на море).

- Скільки пелюсток має квітка льону?

- Які ще рослини квітують у нашій місцевості? Прочитайте на картках назви рослин і підберіть до них відповідний малюнок .

(Мальва, льон, ромашка,барвінок, волошка, незабудка, любисток, м’ята, калина, мак).

За кожну правильну відповідь ви будете отримувати нагороду – квіточку, листочок, стебельце, - маленьку частинку від орнаменту. А в кінці заняття ви всі будете мати змогу самі прикрасити візерунком сорочку.

- Цілу весну льон ріс. Дощ його поливав, сонечко гріло. Відцвіла квітка льону і на її місці з’явилася «коробочка» з насінням. Тепер льон повністю дозрів. Його збирають у полі, зв’язують у снопи, обмолочують, а стебла – розстеляють на траві. На них іде дощ, світить сонечко. У цих стеблах і є волокно, з якого можна прясти нитки. Раніше це робили вдома, вручну на прядках, а зараз – на великих підприємствах на ткацьких верстатах.

(Розповідь вихователя супроводжується мультимедійним показом).

Вихователь: - Що виготовляють із лляного полотна?

( Діти розглядають малюнки і відповідають: сорочки, постільну білизну, рушники, килими, скатерті, серветки).

- Тканина, виготовлена з льону, легко пропускає повітря, і тому у лляному одязі влітку ніколи не спекотно.

Отже, як ми бачимо, це полотно увібрало в себе щедрість матінки-землі, ласку і тепло сонця, прохолоду вітру і дощу, працю людських рук, тепло і любов їхніх сердець. І тому саме з такої тканини шиють сорочки, які є оберегами для тих, хто їх одягає.

Традиційна назва вишитої сорочки – вишиванка. Мистецтво української вишивки славиться на весь світ і є найбільш пізнаваним символом нації.

Вишиті сорочки прикрашали різними орнаментами – геометричними, рослинними і навіть зоологічними.

Легенда про вишивку

Давно був час, коли люди на землі почали вмирати від хвороби, якої ніхто не знав. Втікали люди з сіл у ліси. Та й за ними йшла хвороба, не жаліла ні старих, ні малих. Люди були в розпачі.

- Що робити? Як врятуватися самим і врятувати дітей від хвороби?

Та ніхто не знав, що відповісти.

Аж ось невідомо звідки прийшла в село бабця старенька і сказала:

- Беріть білі святкові сорочки і маленькими хрестиками шийте на них зілля, що росте на нашій матінці-землі і дає нам здоров’я – мак, калину, мальву, ромашки, васильки і барвінок. Та шийте кругом – на рукавах, на грудях, на шиї. І носіть щодня, і будете здорові. Бо передасть вам те зілля здоров’я і силу – від землі, красу і вдачу – від квітів.

Послухали люди стареньку…

З того часу відійшла хвороба за ліси і за моря і ніхто більше про неї не чув. А люди пам’ятають слова старенької і ходять у вишиванках. Носять цю красу і донині…

Вихователь: - Давайте розглянемо наші вишиванки!

- Які зображення, символи, геометричні фігури ви бачите?

- Пряма горизонтальна лінія – означає землю, горизонтальна хвиляста – воду, трикутник – гори, круг – сонце.

У рослинному орнаменті завжди вишивали довге тонке стебло – щоб життя було довгим і щасливим; на стеблі – квіточки і листочки – це діточки і мамина любов. Різняться вишиванки також і кольорам:червоний колір – це любов мами до дитини, зелений – колір молодості і краси, життя і здоров’я, чорний – колір землі і смутку, блакитний – колір неба і води.

Вихователь:- Діти, які ви знаєте вірші про вишиванки?

Діти:                           Мама вишила мені квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні: - На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте, пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте в тому вишиванні!

Вишиваночку візьму, швидко одягнуся.

Підійду і обійму я свою матусю.

Я для братика Іванка

Вишиваю вишиванку

Квіточками вишила,

Щоб цвіла, як вишенька.

В цій сорочці наш Іванко

Буде сам, як вишиванка.

Під вербою в холодочку

Шила дівчина сорочку.

- Глянь, - татусю, це тобі –

Квіти ніжні, голубі.

На манишці, комірці

Сяють, наче промінці.

Сказав мені мій тато,

Що у мами скоро свято.

Я ж так його чекаю

І хустинку вишиваю.

Шовковими нитками

Для рідної, для мами.

Вихователь: Сорочку берегли, як зіницю ока. Адже вона була на просто одягом, а деяким містичним і магічним предметом, оберегом, який охороняв людину від бід і негараздів. Прилучення до сорочки починалося з раннього дитинства. Першу сорочку шили з тканини, яку подарували хрещені батьки під час обряду хрещення. В подальшому житті сорочка супроводжувала людину протягом всього життєвого шляху і була невід’ємною частиною обрядів, життєвих подій.

Існує велика кількість прикмет стосовно вишивання сорочок.

Однією з важливих прикмет є прикмета про вибір орнаменту. Його ні в якому разі не можна було повторювати, щоб не перейняти чужу долю.

- Діти, які ви знаєте прикмети, приказки, пов’язані з вишитими сорочками?

Діти:Як мати рідненька – то й сорочка біленька.

Як не вміє дівка прясти, шити, вишивати – буде вік свій дівувати.

Рукав - як писанка, а личко - як маків цвіт.

Вміє шити - вишивати, і гарних пісень співати.

Якщо дощ намочив одягнену перший раз сорочку – на багатство.

Сучасна вишиванка встановлює зв'язок з попередніми поколіннями. Справжня українська колоритна барвиста сорочка, виготовлена з льону та вишита вручну, оздоблена національним орнаментом та виконана різними техніками вишивання втілює всю родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу.

Одягайте частіше білу сорочку вдома і відчувайте, як вона дає вам снаги і здоров’я, краси і ніжності.

Підійдіть, будь ласка, до столу. На ньому лежить біла сорочка, вирізана з картону. Прикрасьте її орнаментом з тих елементів, які ви отримували під час заняття.

(Звучить музика. Діти викладають візерунок, наклеюють його).