Як дотримуватися дисципліни з дитиною.

Закликаючи до дисципліни, потрібно прагнути такої глибини емоційного контакту, щоб дитина відчувала себе коханою. По суті, діти найчастіше і ведуть-то себе погано, коли найгостріше потребують відчуття близькості з батьками.

Виховні заходи диктуються віком дитини, її темпераментом і ступенем особистісного розвитку, а також конкретною ситуацією. Але одне повинно бути незмінним: чітка демонстрація нерозривного зв'язку між батьками і дітьми. Ці узи важливіше будь-якого проступку.

Однак взаємна прихильність не передбачає вседозволеності. Тісний зв'язок між батьками і дитиною не означає, що останнім дозволено творити все, що заманеться. Якраз навпаки! Справжня любов до дитини і задоволення її потреб виражаються в тому числі і в тому, щоб поставити перед нею чіткі і незмінні межі дозволеного, зробити її життя впорядкованим і передбачуваним. Дітям необхідно зрозуміти, як влаштований світ: що таке добре і що таке погано. Глибоке розуміння правил і рамок поведінки допомагає досягати успіху в спілкуванні з людьми і в інших сферах життя. Якщо діти познайомляться з правилами і нормами в сприятливих умовах власної сім'ї, їм буде легше в зовнішньому середовищі: в школі, на роботі і поза нею - в численних ситуаціях, коли навколишні будуть чекати від них належної поведінки.

Нашим дітям необхідний постійно повторюваний досвід. Він формує в мозку дитини зв'язки, що допомагають відстрочувати задоволення, приборкувати агресивні реакції і гнучко відстоювати свої інтереси. Відсутність кордонів і заборон - стрес для малюка, а стан стресу провокує реактивну поведінку. Таким чином, кажучи дітям «ні» і встановлюючи для них межі дозволеного, ми допомагаємо їм побачити порядок і заспокійливу передбачуваність в уявному хаосі світу. А крім того, сприяємо формуванню нейронних зв'язків, які дозволять їм успішно справлятися з труднощами в подальшому.

Іншими словами, глибокий, повний співпереживання емоційний контакт може і повинен поєднуватися з чітко встановленими межами дозволеного, які приносять в життя дитини необхідну впорядкованість. І це підводить нас до наступного важливого кроку - перенаправлення. Коли ви встановили з дитиною емоційний контакт і допомогли їй заспокоїтися, щоб вона могла чути і повністю сприймати ваші слова, можна «перенаправити» її до більш правильної поведінки і продемонструвати їй, як можна вести себе краще.

Пам'ятайте, однак, що ніякого перенаправлення не вийде, поки дитина перебуває на піку емоцій. У стані напруженості вона просто не почує вас - яке вже тут виховання! З тим же успіхом можна давати команду «Сидіти!» собаці, зчепившись з іншим псом. Забіяка собака точно не сяде. Замість того щоб карати або читати нотацію, допоможіть дитині заспокоїтися, і воан набагато краще сприйме і зрозуміє те, що ви намагаєтеся до неї донести.

Висновки вчених однозначні. Діти, найбільш успішні в різних сферах життя - в емоційному відношенні, в спілкуванні і навіть в навчанні, - ростуть у батьків, з якими їх пов'язують міцні узи любові і взаєморозуміння на тлі чітко встановлених і обов'язкових до виконання правил поведінки і високого рівня батьківських очікувань. Залишаючись завжди послідовними, їх батьки вміють через кожну свою взаємодію з дитиною висловити любов, повагу і емпатію. Їх діти ростуть більш щасливими, краще вчаться в школі, рідше оступаються і міцніше дружать.

( за Деніел Сігел, Тіна Пейн Брайсон «Дисципліна без драм»)

Ігри для зняття стресу, тривоги та паніки у дітей.

Наразі живемо в нелегкий час, тому маємо декілька дієвих вправ,які допоможуть оволодіти способами релаксації і зняти стресову напругу.

1.Гра «Обійманці»

Перед початком гри потрібно обговорити умову: «Обійми мене сильніше, ніж я».

2.Гра «Малюємо по тілу»

Можна малювати на животику, або спині дитини різні букви, чи прості малюнки, а вона має вгадати, що це.

3.Гра «Лимони»

Вдайте, наче ви тягнетеся до дерева, щоб кожною рукою зірвати лимон. Хай дитина за вами повторює. Уявіть, що тримаєте в кожній руці по лимону. Міцно стисніть лимони, щоб вичавити з них увесь сік. Киньте те, що залишилося від лимонів на підлогу і розслабте долоні. Таку вправу можна повторити декілька разів, щоб начавити багато лимонного соку.

4.Гра «Пір’їна – статуя»

Хай дитина протягом 10 секунд вдає, що вона пір’їна, що летить у повітрі. Потім ви раптом кажете: «Статуя!». Маля завмирає, «перетворюючись» на статую і не рухається. Потім ви кажете: «Пір’їна». Дитина має розслабитися і знову уявити себе пір’їною, що летить у повітрі.

5.Гра «Погойдай іграшку животиком»

Дитина має взяти улюблену м’яку іграшку і лягти на спину. Іграшку покласти собі на живіт. Далі вона повинна вдихнути так глибоко, щоб іграшка на животику піднялася якомога вище. А потім видихнути, щоб іграшка опустилася.

Консультація «Як заспокоїти дитячі істерики»

Що робити, коли у дитини істерика?

Залишатись поруч, у полі зору дитини. Не залишати дитину «перекричати без глядачів»: істерика – це пошук контакту із дорослим і ігноруючи її, ви шкодите дитині.

Зберігати спокій, не перейматись через враження, яке справляє ваша дитина на оточення. Глибоко вдихніть. Якщо дитина б’ється в істериці, це зовсім не означає, що ви погані батьки