Заняття на тему: «Стежкою краси і добра»

Програмові завдання:вчити дітей усвідомлювати за допомогою творів В. О. Сухомлинського, що до людей слід ставитися привітно, доброзичливо; вчити культури спілкування (вітатися, прощатися, просити, відмовляти); створювати такі умови й відповідні ситуації, щоб кожна дитина змогла проявити своє вміння спілкуватися; Закріпити математичні навички в рішенні прикладів; Вправляти в звуковому аналізі слів, продовжувати вчити дошкілят ділити слова на склади. Виховувати тактовність, уміння прислухатися до порад старших, робити висновки.

                        

     Хід заняття

До групи забігає дівчинка в костюмі Ластівка, вітається і запрошує дітей в Країну Краси і Добра.

Діти йдуть за ластівкою в музичну залу.

Навколо співають пташки, шелестить травичка, дзюркоче струмочок... Як ви гадаєте, куди ми з вами потрапили?

Відповіді дітей...

Ластівка летить до бутафорського каменя і кличе дітей за собою.

Який незвичайний камінь! здається я знаю цей камінь вказує шлях до Країни Краси і Добра. Щоб потрапити до неї, треба пройти “чарівними” стежками. Перша стежина – це стежина Ввічливості.

Діти йдуть, співаючи пісню:

Разом весело йдемо по просторам

по просторам по просторам

І співаємо краще ми хором

Краще хором, краще хором. Назустріч виходить хлопчик, який штовхається і смикає дівчинку за косичку.

А що це ти робиш, хлопчику?

Що хочу те й роблю.

При зустрічі треба вітатися, а не штовхатися. Добрий день тобі!

(по черзі). Здрастуй! Привіт! Раді тебе бачити! Вітаємо тебе!

А що означають ці слова?

 Ти не знаєш?! тоді про це тобі розкажуть герої оповідання Василя Сухомлинського “Скажи людині: “Доброго дня”. Сідай, будь ласка, і подивись із нами виставу.

Скажи людині: "Доброго дня!"

    Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині. 

Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся. 

 - Тату, куди бабуся йде?

 - Зустрічати або проводжати. - Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"

- Навіщо ж казати ці слова? - Ми ж її не знаємо.

-А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо. 

Ось і бабуся. 

 - Доброго дня, бабусю!

 - Доброго дня!

-          Доброго вам здоров'я!

І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було. 

На душі в хлопчика стало легко. 

 - Чому це воно так?

- Бо ми побажали людині доброго дня.

- Зрозуміло тобі синку?

– Зрозуміло!

– А вам діти зрозуміло?

Отже, ці чарівні слова – це вітання одне до одного. Ми тебе побачили і привіталися з тобою, побажали тобі добра.

Сказати “добрий день” – так просто.

І так приємно чути й любо,

Коли і діти, і дорослі

Добра і щастя зичать людям!

“Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм.

 Доброго ранку!” – кожному зичу я.

“Доброго дня вам!” – людям бажаю.

Вечором добрим усіх зустрічаю

Гарні ці слова, приємно їх чути. Тепер і я буду ними користуватися.

А щоб ти їх ніколи не забував, ми тобі даруємо квітку (показує), у якій зібрані ввічливі слова. (Чи квітку в вазі)

Дякую.

Ми запрошуємо тебе помандрувати з нами в Країну Краси і Добра.

 Дякую І Залюбки.

 А ми продовжимо свою подорож.

Підходять до каменя.

Чарівний камінь пропонує нам піти далі стежиною Дружби.

Діти йдуть, співаючи пісню :

Разом весело йдемо по просторам

по просторам по просторам

І співаємо краще ми хором

Краще хором, краще хором

зустрічають їжачка, вітають його, запитують - Звідки ти?

Я із казки В. Сухомлинського “Їжачок”

Вже і весна прийшла. Ще восени я таку гарну простору кімнату знайшов собі в дуплі старої липи. Зібрав сухе листя і розстелив по кімнаті, щоб було тепліше. Ото бувало піду до лісу назбираю грибів, груш, яблук, шипшини.

Рухається під музику перебирає фрукти в своєму дуплі.

Тепло і затишно тут мені, але сумно.

Під музику стрибає Зайчик.

Зайчику-побігайчику, іди до мене жити.

Дякую, друже, за запрошення, але у мене є своя нора, у ній живе вся моя сім’я. До побачення!

Стрибає в ліс.(побачив Мишку, що швидко біжить під музику).

Мишко-шкряботушко, ходи до мене жити.

Спасибі на доброму слові, але у мене є своя нірка і в ній запас зерняток.

Мишка поспішає до лісу.

(звертається до Ховрашка. що біжить під музику). Ховрашок – по полях ходок, іди до мене жити.

Дякую. але у мене є своя нірка.

поспішає у ліс.

Он сидить на сухій стеблині Цвіркун, від холоду тремтить. Запрошу його до себе –

йди до мене жити, Цвіркуне.

З великою радістю, дякую за запрошення тобі, Їжачку.

А я тобі казки розповідатиму.

І разом ми не сумуватимемо.

Давайте порахуємо Скільки всього героїв казки? Кого першого зустрів Їжачок, кого другого, Який за рахунком був Ховрашок, Мишка, Цвіркун? Хто за ним приходив? (порядковий рахунок) Які ввічливі слова промовляли герої казок

От і пройшли ми ще однією стежиною, яка веде нас у Країну Краси і Добра. Стали ми з вами дружнішими. Тепер і шлях здаватиметься нам коротшим і легшим. І остання стежина, якою ми маємо пройти, - стежина Доброти.

Діти йдуть, співаючи пісню :

Разом весело йдемо по просторам

по просторам по просторам

І співаємо краще ми хором

Краще хором, краще хором

Діти слухають дзюрчання струмка.

Як нам перейти струмок? Я знаю! Послухаємо, який вихід із цієї ситуації знайшли герої оповідання Василя Сухомлинського “Через потік”

Через потік

Андрійко й Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепинив ярок. Пригріло сонце, розтанув сніг, і яром потекла вода. Бурхливо шумить потік. Стоять перед ним Андрійко і Ніна.

Ось хлопчик швидко перебіг через потік і став на тому березі. Озирнувся - і соромно йому стало. Він у чобітках, Ніна в черевичках. Як вона перебреде?

"Ой, недобре я зробив, - подумав Андрійко. - Як я не побачив, що Ніна - в черевичках?"

Він перебрів назад і каже Ніні: 
- Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.

- Як? - здивувалася Ніна. - Я ж у черевичках.

- Чіпляйся мені за шию, - сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.

Діти слухають оповідання «Через потік»

Запитання

- Як спочатку вчинив хлопчик?

- Чому Андрійкові стало соромно?

- Про що подумав Андрійко?

- Що запропонував Андрійко Ніні?

- Як діти перешли через потік?

 Ось так це робиться! Як гарно спостерігати за хорошими вчинками хлопчиків.

Вправа «Перейти струмок»

Звучить музика. Хлопчики запрошують дівчаток на танець

Звучить сумна мелодія.

Прислухайтесь, діти. Звучить сумна мелодія. Пришвидшимо ходу, мабуть, хтось потрапив у біду...

Діти підходять до каменя, де сидить Цвіркун, накритий павутиною.

Цвіркун потрапив у біду... Заплутався в павутині. Допоможемо йому. Для цього треба розділити слово Цвіркун на склади

Діти звільняють Цвіркуна.

Дякую, що звільнили мене! А куди ви поспішаєте?

 Ми мандруємо в Країну краси і Добра.

Ой, та це ж моя Країна. Я радий, що такі добрі і ввічливі діти будуть гостями моєї Країни! Проходьте будь ласка!

Лунає музика і Цвіркун виводить Королеву країни Краси і Добра.

Добрий день, малята! Я – Королева Країни краси і Добра. Весь час я спостерігала за вами, як ви долали усі перешкоди, що траплялися на вашому шляху.

• Хорошу справу ви зробили: хлопчика навчили ввічливості більше подружились, Цвіркуна умить звільнили. І за це я подарую вам чарівну мелодію країни краси і Добра.

Звучить музика Е. Гріга «Ранок».Коли людина ввічлива, має багато друзів, робить хороші справи, любить природу, то вона сама стає красивішою і добрішою.

І ми з радістю чекатимемо вас у нашій Країні краси і Добра.

Етюд «Подаруємо частинку свого серця»

Діти дарують гостям «сердечка»