Казка «Тоніка вибирає подружок»

    З того часу, як вибрали головний звук мелодії та назвали його ім’ям Тоніка, життя у Музичній країні стало цікавим і приємним.

Якщо раніше мелодія, мандруючи по горах та долинах, могла заблукати і точно не знала, де їй потрібно зупинитись, то тепер якась дивна сила притягувала її до Тоніка. 

     Усе було б добре, але раптом Тоніка засумувала і сказала Королю: «Мені одній сумно бути головним звуком». 

«Адже ти найбільш надійна, стійка, тобі можна довіряти!»,  –  відповів Король. «Це так, але мені хочеться мати хоч би двох товаришок, із якими я могла б порадитися».

 «Добре, погодився Король. – Ти скромна і говориш правду, тому я дозволяю тобі вибрати двох подружок. Але ставлю дві умови: перша – щоб ці дві подружки теж були надійними та стійкими, і друга – щоб ви утрьох красиво звучали не тільки послідовно, але й одночасно».

       Довго думала Тоніка, кого б їй вибрати у подружки. Пробувала різні звуки, але ніяк не могла вирішити: то нестійкими, вони були, схилялись до сусідніх звуків, то звучали разом із нею не дуже красиво. Але в один прекрасний день все ж таки вирішила.

       Як ви думаєте, діти, кого вибрала Тоніка? У подальшому Тоніку і її «подружок» я назву загальноприйнятим терміном – тонічний тризвук.