Про заборони та заохочення у вихованні.

Виховуючи дітей, батьки постійно стикаються з двома основними проблемами:як зупинити небажану поведінку дітей і як спонукати, примусити їх виконати те, що треба. Розв’язують  ці проблеми зазвичай за допомогою заохочень чи покарань.

Які засоби використовувати.

Мало хто з батьків, виховуючи дитину, тримається лише в позитивному форматі взаємин. Урешті-решт від політики схвалення та підтримки дорослі нерідко переходять до покарання і навпаки. У кожній родині є власні підходи до управління поведінкою дитини, проте майже всі батьки вдаються до певних засобів і способів покарання та заохочення. Діти не сприймають заборонні слова, якщо дорослі супроводжують їх невідповідними діями – усмішкою, заграванням тощо. Емоційне забарвлення слів має переконати дитину, що ви не жартуєте. Багатослівний потік, яким батьки намагаються зупинити дитину, теж мало дієвий. Дехто з батьків використовує практику покарання мовчанням протягом кількох годин і навіть днів. У такий спосіб вони демонструють незадоволення поведінкою дитини та повне ігнорування її присутності. Зауважимо на неприпустимості такого способу впливу на дитину. Адже дошкільники постійно потребують словесної підтримки з боку дорослого. Тому навчайте дитину на власному прикладі вести діалог і домовлятися.

Використовуйте слово не лише для покарання і заборон, а й щоб заохотити дитину до подальших дій. Водночас намагайтеся уникати загальних оцінних суджень: «Дуже гарно», «Який молодець», «красунчик» тощо. Ліпше у схвальному вислові фіксуйте результат дії дитини: «У тебе вийшло», «Ти побудував високу вежу», «Рівно проїхав по доріжці», «Сам одягнувся, і так швидко». Щоб заохотити дитину до подальшої діяльності, відзначайте, які зусилля призвели до позитивного результату: «Не поспішав - і побудував вищу вежу», «Прицілився і влучив у кошик».

Деякі батьки під покаранням мають на увазі фізичний вплив: ляпаси, смикання, побиття різними предметами. Фізичні покарання принизливе для особистості й тому неприпустиме. Діти, яких карають бійкою, стають нечутливими до словесної критики. Також фізичні покарання можуть зруйнувати майбутню особистість, закласти підвалини для злочинних проявів у майбутньому. Щоб добитися від дитини бажаної поведінки, батьки часто використовують підкуп. Проте такий спосіб заохочення та покарання дає тимчасовий ефект. Існує ризик, що батьки швидко стануть заручниками ситуації, коли будь яке прохання потребуватиме «платні». Тому радимо не будувати стосунки з дітьми у форматі «Ти  мені, а я тобі». Підкуп це підступний спосіб взаємодії з дитиною.

Як діють заборони.

У ранньому віці покарання неприпустиме взагалі. Адже через свій обмежений життєвий досвід дитина ще не може осмислити межі дозволеного та передбачити наслідки своїх дій. Недорозвинена вольова сфера не дає змоги малюку контролювати власні емоції та дії.

Із третього року життя починайте вводити заборонні слова, промовляючи їх коротко і різко, коли ви намагаєтеся зупинити небажану поведінку. Якщо вже заборонили щось, то не відступайте. Поясніть чому не можна та приберіть з очей дитини заборонений предмет. Під час взаємодії з молодшими дошкільниками дійте на випередження. Для цього використовуйте випереджальну позитивну оцінку – похваліть дитину за дії, які вона ще не здійснила, наприклад: «Я бачу, як ти засмутився, але дякую тобі, що ти не вередуєш». Пам’ятайте, що трирічний малюк ще не може миттєво зупинитися у своїх діях. Тому не повторюйте багаторазово вказівку зупинитися, підійти чи припинити гру.

На п’ятому році життя недостатньо просто заборонити. Потрібно пояснити дитині причину заборони та обговорити наслідки її порушення. Як покарання запропонуйте дитині посидіти на стільчику, щоб заспокоїтися, або пропустити один тур гри. Проте час покарання у хвилинах не має перевищувати вік дитини.

Діти старшого дошкільного віку не лише достатньо засвоїли основні соціальні правила, а й розуміють і можуть пояснити, чому важливо їх дотримуватися. Попросіть дитину оцінити власні дії, усвідомити свою провину. Вкажіть їй своє переживання, пов’язане з порушенням дитиною встановленого вами спільно правила. Кожна дитина від народження потребує свободи. Спочатку вона потрібна для фізичного розвитку, потім для того щоб  пізнавати світ, будувати взаємини.