Насилля в сім’ї. Шляхи запобігання.
Раніше на так здавалося, що так званих благополучних сімей у нас значно більше , ніж сімей алкоголіків, ледарів та просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким притаманне насильство щодо дітей. Ми змалку засвоїли істину, що «сміття з дому виносити не можна», а це означало повне замовчування тих трагедій, які розгорталися за зачиненими сімейними дверима.

Іноді ми чуємо: «Як це могло статися? Адже цей хлопчик з благополучної сім’ї?» А він з великою вірогідністю був свідком домашнього насильства – чи приниження, чи ігнорування, чи навіть побиття матері, братика. Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища. Як насильство в сім’ї. За статистикою, 75% потерпілих від домашнього насильства в сім’ї є діти.
Насильство – це дії, що чинить(-ять)одна (або декілька) особа (осіб), які характеризуються такими ознаками: здійснюються свідомо і спрямовані на досягнення певної мети, завдають шкоди іншій особі; порушують права і свободи людини; той, хто здійснює насилля, має значні переваги, що робить неможливим ефективний захист жертви насилля.
Психологічне насильство:
-використання лайливих слів, крику, образ, які негативно впливають на самооцінку партнера;
-образливі жести або дії, примус до принизливих дій;
-прояв грубощів стосовно рідних або друзів партнера;
-завдання шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно прив’язаний партнер;
-знищення, пошкодження або приховування особистих речей;
-груба критика вчинків, думок, почуттів;
-ставлення як до слуги;
-обмеження свободи дій і пересування;
-контроль і обмеження можливості спілкування з рідними або друзями, переслідування;
Погрози;
-ігнорування, нехтування дитини, відсутність доброзичливої атмосфери;
-втягування у зясування стосунків, шантаж;
-недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі;
-недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності.
Вербальне або словесне насильство:
Здійснюється, коли докоряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижують грубою лайкою. Емоційне насильство може здійснюватись без слів – за допомогою міміки , поз, поглядів.
Фізичне насильство:
Будь яка насильницька поведінка, яка може проявлятись у вигляді ляпасів, скубань, укусів, штовхань, ударів, опіків, задушень, кидання предметів у жертву, позбавлення їжі або пиття.
Сексуальне насильство:
Зазіхання на статеву недоторканість жертви.
Економічне насильство:
-позбавлення або обмеження можливості користуватися і розпоряджатися власними грошовими коштами;
-позбавлення можливості користуватися власним або спільним майном;
-завдання шкоди або знищення майна партнера;
Жорстокість щодо дітей виникає з різних причин:
-якщо дорослі мають негативні моральні якості;
-якщо вони не задоволені своїм життям;
-як результат конфліктів у сім’ї;
-як психічне захворювання батьків та інших кривдників.
Шляхи запобігання:
Коли дитина поводиться агресивно:
-з’ясуйте причину агресії;
-навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито.
Традиційно ми привчаємо дитину стримувати свій гнів та агресію. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором, провину.
-установіть чіткі та незмінні межі поведінки, переконайтесь, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії неприпустимі ніколи;
-пам’ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування.
Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї:
- Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимсь із дорослих, сприяйте тому, аби вона не замикалась у собі;
- Обговоріть ситуацію, її причин, можливі наслідки;
- Допоможіть їй зрозуміти, що в тому, що батьки сваряться, немає її вини;
- Якщо не впораєтесь самі- звертайтесь до психолога.