Використання інтелектуальних карт у плануванні та організації освітнього процесу

   В основу сучасного соціокультурного простору освіти покладено такі характеристики, як інноваційність та інтегративність. Актуалізація питання готовності педагогів до інноваційної діяльності потребує постійного творчого зростання та самовдосконалення кожного педагога на основі розуміння ролі особистості в навчанні, яка реально має стати суб’єктом пізнання, навчання, освоєння досягнень культури людства.

Це є умовою ефективності сучасного освітнього процесу, спрямованого на забезпечення умов для формування Особистості шляхом привласнення здобутків національної та загальнолюдської культури. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою пошуку таких науково-педагогічних засад організації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі, які були б середовищем особистісного розвитку дитини та забезпечували б формування у дітей цілісної картини світу.

   Одним із ефективних шляхів розв’язання цього завдання є побудова освітнього процесу на інтеграційних засадах на основі використання інтелектуальних карт.

   Інтелект-карта («карта розумових дій», «ментальна карта», «карта пам’яті», в оригіналі — Mind Map) — це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, це спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем радіальної організації. Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.

В основі цієї техніки — принцип «радіального мислення», що належить до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації.

   Така карта дає змогу майже на кожне поняття дивитися крізь призму його міжсистемних зв’язків, а в процесі її складання людина не лише відтворює власне уявлення щодо взаємозв’язків ключового поняття з іншими, а певним чином усвідомлює логічну послідовність пошуково - орієнтувальних дій, тобто краще засвоює не лише саме знання, а й опановує способи його здобуття.

   Суть інтелект-карт полягає в пов’язуванні окремих елементів головним чином асоціативними зв’язками, найбільш звичними саме для людського мислення і пам’яті.

   Англійський психолог, відомий дослідник із проблем інтелекту, психології навчання і проблем мислення Тоні Бьюзен значно спростив техніку побудови інтелект-карт, а також зробив їх радіальними, тобто такими, що будуються навколо якоїсь центральної думки або проблеми. Саме така технологія отримала назву Mind Mapping і вперше була представлена світу весною 1974 року. Тоні Бьюзен визначив характерні риси та етапи будови інтелект-карти:

1. Об’єкт уваги зосереджений у центральному образі.

2. Основні теми, пов’язані із об’єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді гілок.

3. Гілки, які приймають форму плавних ліній, позначаються чи пояснюються ключовими словами чи образами. Другорядні ідеї також зображуються у вигляді гілок, які відходять від гілок більш високого порядку.

   У дошкільній освіті методику застосування карт розумових дій розробила Н. Гавриш.

Використання інтелектуальних карт в освітній діяльності. Як зазначає Тоні Бьюзен, із розвитком мозку дитини, особливо з набуттям нею навичок мови, у дитини формуються своєрідні внутрішні інтелект-карти. Одне із перших слів, яке вимовляє дитина, — це слово «мама», і «мама» — це центр інтелект-карти! Від цього слова (і образу!) для дитини, як промені, виходять такі поняття, як любов, їжа, тепло, захист, транспорт, виховання.

Таким чином, дитина інстинктивно оперує своєрідними інтелект-картами від моменту, коли вона народилась, і все своє життя, будуючи свої знання навколо центрів - радіантів у вигляді нескінченних і густо переплетених асоціативних гілок, які Стають потім, в зрілому віці, тим, що називають багажем знань, інтелектуальним капіталом. Педагогу необхідно слідкувати, щоб ця мережева структура інтелекту його учнів постійно отримувала підживлення — як запоруку його нескінченного розвитку. Крім того, йому слід навчити їх оперувати зовнішнім відображенням цієї структури, яким є інтелект-карта.

Застосування інтелектуальних карт як засобу та методу організації навчально-пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку може стати основою для планування та організації освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі. Як було вже зазначено, методичні рекомендації з цього питання розроблено Наталією Гавриш.

   Базовий компонент дошкільної освіти в Україні актуалізує питання інтегрованої освіти дошкільників як такої, що формує цілісну картину світу та відповідає особливостям сприйняття дитиною себе та довкілля. У свою чергу, інтелектуальна карта як процес та результат пізнавальної діяльності відображає міжсистемні (тобто інтегровані!) зв’язки ключового поняття, дає змогу вибудувати логіку вивчення певної теми, реально інтегруючи зміст освіти. Плануючи та організовуючи життєдіяльність дошкільників за тематичним принципом (тобто, конкретизуючи пізнавальний зміст упродовж одного (рідше - двох) тижнів за певною темою), використовуємо концептуальну карту.

   Ця карта складається вихователями перед опрацюванням певної теми, при визначенні понятійного поля та пізнавального змісту, який буде опрацьовуватися потім у спільній діяльності вихователя та дітей. Концептуальна карта окреслює коло тих понять, які асоціативно пов’язані з ключовим поняттям теми, демонструє їх взаємозв’язки в більш широкому вимірі, торкається глибинного, філософського смислу певних понять на доступному дітям рівні.

   Як зазначає Н. Гавриш, інтелектуальна карта є комбінованим методом навчання, який поєднує пізнавальну, мовленнєву, художньо-продуктивну, навіть рухову чи театралізовану діяльність дітей.

Вона створюється дітьми спільно з вихователями як художній продукт (колаж) упродовж певного часу (від одного заняття до кількох днів). Така карта є ілюстрованою, з написами, картинками, малюнками, фрагментами аплікаційних дитячих робіт.