Вплив культури харчування на здоров’я дитини

   Одним із способів профілактики неінфекційних захворювань дитини є формування культури харчування. Під час просвітницької роботи з батьками та працівниками дошкільного навчального закладу медична сестра може дати роз’яснення щодо впливу культури харчування на здоров'я дітей.

(Юлія БАРАНОВА, головний редактор журналу «Медична сестра дошкільного закладу», Тетяна ГУРКОВСЬКА,психолог-консультант, головний редактор журналів «Практичний психолог: Дитячий садок» та «Практичний психолог: Школа»)

   Однією з найвагоміших причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань і патологічних станів, зокрема недостатність мінеральних речовин та вітамінів, призводять до погіршення здоров’я дітей. Тому формування культури харчування дошкільників має важливе соціально-гігієнічне значення.

  Культура харчування як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства і впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

  Від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якості та кількості їжі, етики та естетики харчування залежить рівень культури харчування.

   З-поміж значущих проявів нераціонального харчування у дітей виокремлюють:

• надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;

• дефіцит мікронутрієнтів;

• недостатнє вживання молочних продуктів, риби, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

  У дошкільних навчальних закладах загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в поживних речовинах та енергії приблизно на 75-80%. Саме тому під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину, щоб вона не залишилася голодною. Важливо докласти зусиль до того, щоб сформувати в неї культуру харчування, як невід'ємну складову здорового способу життя.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування, це призводить до виникнення надлишкової маси тіла. Багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння тощо.

   Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес. З огляду на це, окрім організації раціонального харчування, медична сестра має проводити просвітницьку роботу не лише з працівниками дошкільного навчального закладу, а й з батьками.

Культура харчування — наявність і застосування знань щодо фізіології травлення, режиму та раціону харчування, кількості та якості їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання та особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини.

Чинники, що впливають на культуру харчування в сім’ї

  Особливості культури харчування формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить своїх звичок і в подальшому житті. Тому для формування культури харчування передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на культуру харчування дітей:

• харчова поведінка батьків;

• приклад авторитетних для дитини людей;

• реклама продуктів харчування.

  Вплив батьків у вихованні як позитивних, так і негативних смакових звичок дитини переважає вплив інших дорослих. Майже завжди культура харчування дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують

готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо батьки вважають, що саме це і є улюбленою їжею їхньої дитини.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові уподобання матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Культура харчування авторитетних для дитини дорослих або інших дітей впливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

  З огляду на те що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки й більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування.

Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, а також ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо.

  Харчування в дошкільному навчальному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов закладу та подальшого формування культури харчування дитини.

Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:

• анемія

• атеросклероз

• хвороби органів травлення

• хвороби щитовидної залози

• гіпертонічна хвороба

• надлишкова маса тіла та ожиріння

• карієс

• кишкові інфекції

• інвазії та харчові отруєння

• кишковий дисбактеріоз

• метаболічний синдром

• злоякісні новоутворення

• подагра

• остеопороз

• цукровий діабет

Особливості формування культури харчування дитини

   Неофобія — це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникнути вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте у підлітковому віці її вплив слабшає, поступаючись експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо.

  Пік неофобії припадає на вік від двох до шести років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.

Виокремлюють такі причини неофобії:

• персональні (генетичні) чинники;

• сімейні та етнокультурні харчові традиції;

• соціальні впливи в організованому дитячому колективі.

    Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.

    Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо — батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу.     Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт.

    Питання звикання до нової їжі постає в період адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу. Звикання до їжі, яку їй пропонують у нових умовах, є одним із гострих, а інколи й болючих питань не лише для дитини, а й для вихователів групи.

   Медична сестра має пояснити вихователям, які приймають новачків, що дітей у жодному разі не можна змушувати їсти. Дитина має сама захотіти. Також вихователі мають звернути увагу, власне, на процес прийому їжі. Оскільки етика та естетика також визначають культуру харчування. Подолання неофобії та неприйнятних звичок харчування, наприклад їсти руками, є процесом тривалим і потребує від вихователів терпіння й витримки.

Чи можна змінити харчові уподобання дитини

  Науково та експериментально доведено, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де старші діти, персонажі казок чи фантастичні герої їдять їх залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі, від яких відмовлялися.

   Якщо вдома заведено сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують. Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідше — «дозволені» й корисні. Особливо, коли батьків немає поряд. Тому якщо необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити — створити ситуацію їх штучного дефіциту.

   Сформувати культуру харчування дитини та сприяти ефективній організації харчування у дошкільному навчальному закладі допоможе дотримання рекомендацій щодо формування культури харчування дитини (див. Додаток 1). Рекомендації щодо особливостей організації харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка (див. Додаток 2) стануть у пригоді медичній сестрі під час просвітницької роботи з працівниками закладу, а також із батьками дошкільників.

Додаток 1

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо формування культури харчування дитини

   Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал вживання їжі. Водночас не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

• Пояснюйте дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

• Підвищуйте обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами — відгадуйте загадки, проводьте бесіди-розмірковування тощо.

• Формуйте смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, висловлюючи віру в її потенційні можливості.

• Зверніть увагу, що діти вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому їх культура харчування залежить від культури харчування дорослих.

• Пам’ятайте, що ваше неадекватне ставлення до харчування дитини може призвести до установлення умовно-рефлекторних механізмів щодо психічної потреби в їжі — підвищеної або зниженої. Чинниками такого ставлення є:

• занепокоєння дорослих надмірною чи недостатньою вагою дитини;

• підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина;

• впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини.

Якщо дитина відмовляється від їжі

• Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт: «їж, а то Марійка з'їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання .

• Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у культурі харчування.

• Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

• Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій тощо.

• Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

• Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».

• Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Як поліпшити апетит дитини

• Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.

• Не об'єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.

• Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.

• Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

• Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

• Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

• Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

• Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.

Додаток 2

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо особливостей організації харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

• Не варто намагатися змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, у перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

• Не змушуйте дитину їсти, якщо вона відмовляється, до нового оточення.

• Підсолюйте порцію дитини невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до солонішої їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.

• Порадьте батькам на початку періоду адаптації годувати дитину сніданком удома спокійно і без поспіху.

• Нову для дитини страву вводьте в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажання, додати ще.

• Поясніть дитині корисність нової страви, що допоможе перебороти її неофобію та сприятиме зацікавленню новою стравою. Поінформуйте дитину про склад страви, спосіб її приготування, смак долучіть дитину до розмови про страву чи її компоненти.

• Порадьте батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.

• Дошкільника-новачка    під час обіду можна    посадити за стіл до дітей,   які добре їдять. Вплив однолітків та    бажання наслідувати оточення позитивно позначаться на бажанні дитини їсти.