
Утворення самостійної незалежної держави України викликало небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної національної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Сьогодні, здається, майже неймовірним, що ще зовсім недавно ми могли жити відірваними від рідного слова, ходити по землі своїх предків, не помічаючи її краси і неповторності її річок та озер, лісів, гірських масивів, безмежних ланів та чудових краєвидів. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні для піднесення національної гідності, для використання кращих традицій у практиці виховання підростаючого покоління. Народ із покоління в покоління передає свій соціальний досвід, своє духовне багатство, свої історичні надбання, створюючи тим самим свою, тільки йому притаманну культуру. Кожна нація, кожен народ, кожна етнічна група має свої звичаї, свої традиції, що виробилися впродовж багатьох століть, освячені віками і становлять національну культуру. Національна культура складається з цінностей, витворених як минулим, так і сучасним поколінням.
Світлана Мукан, вихователь,
м. Первомайськ, Миколаївської області.
Старший дошкільний вік вважається найбільш сенситивним для розвитку дитини, тобто найсприятливішим для розвитку її психічних процесів і має вирішальне значення для іі патріотичного виховання. Саме в цей період активно формуються почуття любові до своїх батьків, рідного дому, народу, краю, виникають перші основи зв’язків зі своїм історичним коренем, закладаються підвалини національного менталітету.