Пошук інформації на сайті

Меню сайта

zvilnennyЗвільнення за власним бажанням – право працівника і процедура, на перший погляд, досить проста. Проте, щоб уникнути зайвих непорозумінь та запитань потрібно чітку розуміти правову сторону
питання.
Звільнення за власним бажанням відповідно до норм ст. 38 Кодексу законів про працю України може бути двох видів:
звільнення з поважних причин;
звільнення без поважних причин.


Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов’язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право
звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви.
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за
порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Стаття 38 КЗпП України містить перелік поважних причин для звільнення за власним бажанням зумовлених
неможливістю продовжувати роботу.
У випадку звільнення без поважних причин працівник зобов’язаний
повідомити роботодавця про наступне звільнення письмово за два тижні відповідною заявою.
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за
порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.
Датою звільнення у цьому разі є останній день відпустки.
При бажанні працівникові виплачується грошова компенсація за всі
невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У день звільнення слід видати працівникові трудову книжку (під підпис про її отримання, щоб мати доказ видачі такої трудової книжки працівнику).