ЯК НЕ ТРАВМУВАТИ ДИТИНУ, ЯКА ПОЧАЛА ХОДИТИ ДО ДИТЯЧОГО
САДОЧКУ»
Багатьом із нас знайома ситуація: малюк починає відвідувати дитячий садок, і
ця подія стає справжнім випробуванням для всієї родини. Дитина плаче,
вередує, відмовляється їсти й залишатися в групі.
Як полегшити адаптацію малюка до дошкільного закладу? У якому віці

дитина готова ходити в дитсадок? Яких фраз варто уникати в розмові з
дошкільником, аби звикання до нових умов відбулося легко й безболісно?
Пропонуємо розібратися разом.
Як почувається дитина в процесі адаптації до дитячого садка?
В період звикання до нових обставин психіка та організм малюка
перебувають у сильному напруженні. Дитина переживає стрес, що
проявляється у вигляді:
негативних емоцій (гнів, сум, страх);
сліз, капризів, агресії; «втрати навичок» — деякі діти можуть «забути», як це
користуватися виделкою, ходити «на горщик» тощо;
зниження соціальної активності;
погіршення мовлення;
змін у руховій активності (деякі діти стають надміру активними, інші —
уповільненими);
погіршення або втрати апетиту;
нічних жахіть;
ослаблення імунітету.
До того ж, у період адаптації до садочка, як правило, в дітей виникає багато
страхів. Найбільш поширеними є:
1. Страх розлучатися з мамою.
2. Тривога й дискомфорт від перебування в нових умовах.
3. Страх залишатися з незнайомими, чужими людьми.

4. Тривога, що батьки можуть не прийти.
Ці страхи дитини є обґрунтованими, але ресурс на подолання тривог — у
кожного дошкільника різний.

Скільки триває адаптаційний період?
Тривалість адаптаційного періоду залежить від багатьох факторів:
1. Підготовки до відвідування садка (розповіді про нього, знайомство з
вихователями тощо).
2. Фізичного здоров’я (відсутність хронічних хвороб, схильності до застуд).
3. Навичок самостійності (одягання, ходіння «на горщик», володіння
виделкою).
4. Режиму дня.
Як допомогти дитині адаптуватися до дитячого садочка на learning.ua
Та в середньому терміни звикання становлять:
у яслах — 7-10 днів;
у дитячому садку в 3-річному віці — 2-3 тижні;
у старшому дошкільному віці — трохи більше 1 місяця.
Однак варто пам’ятати, що кожна дитина — унікальна, й штучно вводити її
в заздалегідь встановлені рамки непотрібно. Можливо, вашій дитині
знадобиться більше часу, аби звикнути до умов садочка. Якщо ж
адаптаційний період затягнувся (триває більше трьох місяців), варто
звернутися до дитячого психолога.
Дитина прагне до відділення (криза 3-х років) як чергового кроку в своєму
розвитку. Якщо у малюка є позитивний досвід взаємостосунків з мамою (і,
відповідно, в психіці дитини сформувався образ надійної приймаючої
матері), процес відпускання відбувається природно й безболісно.
Крім того, в цьому віці дошкільник здебільшого вже володіє мовою,
здатний розповісти про свої потреби й взаємодіяти з однолітками.

З чим пов’язані труднощі в адаптації дитини до умов дошкільного закладу?

Олеся Осадько, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та
політичної психології НАПН України, стверджує, що ускладнити адаптацію до
нових умов можуть:
1. Невідповідність психологічного й хронологічного віку. Дитині може бути
й чотири роки, а за рівнем розвитку самостійності вона ще не переросла
період повної психологічної залежності від матері.
2. Надмірна чутливість нервової системи дитини, що зумовлює вразливість,
хворобливі реакції на будь-які невизначені ситуації. Часто ці реакції
набувають психосоматичного характеру: дитина погано себе почуває,
починає часто хворіти.
3. Ускладненість здатності дитини змінювати звичний ритм і спосіб життя.
Підготовку до дитячого садка таких дітей варто розпочинати заздалегідь:
ходити «в гості» до групи на кілька годин, знайомитися з дітками тощо. До
того ж, таким дітям не рекомендується без особливої потреби змінювати
групу або вихователя.
4. Невдалі педагогічні впливи. Такі проблеми варто попереджати або
розв’язувати, спілкуючись з вихователями.
5. Неврахування дорослими егоцентричної пізнавальної позиції малюка,
яка зумовлює високу навіюваність дошкільника. Так само як дитина приписує
свої думки іншим, вона може «заряджатися» чужими оцінками, ставленнями,
почуттями. Якщо батьки тривожаться через ходіння до дитсадка, дитина
перейматиме їхній стан.
6. Ігнорування потреби в любові дитини. У дошкільника вона має свою
специфіку: «мене люблять, якщо я хороший». І садочок дитина може
полюбити лише тоді, коли її вважають там хорошою. А якщо нею не
задоволені, роблять зауваження, то значить «не люблять». До того ж,
критика зовсім не спонукає дитину виправитися, адже через вікові
особливості свого мислення дошкільник ще не здатний її проаналізувати і
сприймає цілісно.
Які помилки роблять батьки під час адаптації дитини?

До найпоширеніших помилок можна віднести:
Зникнення мами
Коли дитина вперше потрапляє в дошкільний заклад із мамою, їй все
здається цікавим. Але варто матусі лиш сховатися за дверима, як малюк
починає плакати й вередувати. Дитина починає думати, що мама може
зникнути в будь-який момент її життя.
Тому в деяких дитячих садках практикують під час адаптаційного періоду
спільне перебування в закладі мам і дітей. Таким чином процес звикання до
нового способу життя проходить м’якше та спокійніше.
Довге перебування
До відвідування садочка потрібно звикати поступово. В перші дні
рекомендується перебувати на території закладу не більш двох годин. У цей
час малюк може спілкуватися з іншими дітьми, грати на дитячому
майданчику й знайомитися із вихователями. Поступово час можна
збільшувати.
Неправильний режим дня
Якщо ви заздалегідь не подбаєте про зміну режиму дня дитини, то
прокидатися вранці їй буде дуже складно. За 1-2 місяці до походу в заклад,
почніть плавно зміщувати час вкладання та підйому, наближуючи їх до
режиму дитсадка. Так ви допоможете малюкові звикнути до нового
розпорядку.
Швидкі збори
Нервові й поспішні збори в садок також можуть стати причиною погіршення
емоційного стану дитини. Намагайтеся побудувати свій день так, щоб малюк
збирався в дитячий садок спокійно та без поспіху. Це налаштує малюка на
позитивний лад .
Як полегшити адаптацію дитини до садочка?
Саме від батьків залежить те, як дитина буде сприймати дошкільний
заклад і наскільки швидко пройде адаптація до нього. Рекомендуємо вам
такі кроки:

1. Насамперед вгамуйте власну тривогу й докори сумління через рішення
вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її дитиною в дитсадку все буде
гаразд, — так і буде.
2. Поясніть дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти:

намагайтеся створити позитивний образ закладу (наприклад, «У дитсадок
приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, навчаються, їдять»);
пограйте з дитиною «в садочок», розкажіть казку про нього. В нагоді вам
стануть книги Ліани Шнайдер і Єви Венцель-Бюрґер «Софійка йде до
дитячого садочка» та Люсі Каузенс «Мыша в детском саду». Ці маленькі
оповідання допоможуть дитині уявити ситуацію першого походу в
дошкільний заклад, приміряти її на себе та поставити батькам питання, які
хвилюють.
3. Познайомте дитину з обраним дитячим садком під час прогулянки.
Можна спочатку ненадовго заходити з малюком на територію закладу, в
групу, щоб він поступово звикав до садочка.
4. Завчасно ознайомтеся з розпорядком дня в дитсадку й поступово
вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте дитину тому, що може
знадобитися в садочку (самостійно одягатися, умиватися, їсти).
5. Заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме
ваш малюк. Повідомте лікаря й вихователів про особливості стану його
здоров’я та характеру.
6. У перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в
дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час. Якщо у вас є така
можливість, перші кілька днів ви можете разом з дитиною ходити в
дошкільний заклад (залишайтеся там на 2-3 години).
7. Дайте малюку із собою «талісман»: улюблену іграшку тощо. Вигадайте
ритуали прощання (адже все, що відбувається регулярно, — заспокоює).
Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п’ять» чи вигадайте щось особливе
й тільки ваше.
8. На честь важливої події в житті дитини (першого походу в садочок)
влаштуйте домашнє свято, дозвольте їй відчути радість від дорослішання.

9. Щовечора запитуйте в дитини про те, як пройшов день, що сталося
нового й цікавого. Обговорюйте з нею останні події в садочку, розпитуйте про
друзів, ігри, заняття, екскурсії.
10. У період адаптації проводьте більше часу разом з малюком,
намагайтеся після дитсадка погуляти, почитати книгу разом. Дитина отримає
нові враження й зможе відволіктися від негативних переживань. Дуже
важливо обіймати дитину (тісний контакт в період адаптації є обов’язковим),
говорити, як ви її любите й сумуєте під час розлуки.
Що не можна говорити дитині, яка йде в дитячий садок?
«Не плач, інакше віддам тебе в дитячий садок!»
Такі слова формують у дитини негативне ставлення до дошкільного
навчального закладу як до місця, куди її віддадуть, якщо вона буде
поводитися неналежним чином.
«Там не страшно! Не бійся! Вихователька не буде тебе ображати»
Говорячи подібні слова, батьки забувають, що ми не сприймаємо частку
«не». Краще сказати: «У дитячому садочку добре», «Тобі там сподобається»
тощо.
«Їж сам, тому що в садочку ніхто годувати тебе не буде»
Ця фраза здатна сформувати установку, що садочок — це те місце, де малюк
буде нікому не потрібним і позбавленим турботи. Краще скажіть своїй
дитині, яка вона доросла й самостійна, і що вам дуже подобається
спостерігати за тим, як вона їсть сама.
«Я куплю тобі нову іграшку, якщо ти підеш у садок»
Малюк дуже швидко звикне до того, що йому кожен раз щось купують, почне
маніпулювати й вимагати заохочення за кожен свій вчинок.
«Не плач! Он інші дітки не плачуть!»
Ні в якому разі не порівнюйте свого малюка з іншими дітьми. Почуття вашої
дитини унікальні, як і вона сама. Замість того, щоб порівнювати малюка з
кимось, підтримайте його, зазначивши, що ви розумієте його почуття й теж
будете сумувати за ним.

«Я буду поруч!»
Якщо ви насправді не збираєтеся якийсь час провести в садочку, не варто
обманювати свою дитину. Інакше вона може припинити вам довіряти, а
згодом може й сама почати казати неправду .
«Заспокойся, інакше залишу тебе тут надовго!»
Ще один приклад батьківської маніпуляції, яка травмує дитячу психіку. Ні в
якому разі не лякайте дитину, що ви її покинете, не будете любити тощо. Ці
слова лякають дитину тим, що мама може її позбутися в будь-який момент і
зовсім її не любить.
«Поділися іграшкою. У дитячому садку тобі доведеться це робити постійно»
Для того, щоб дитина змогла взаємодіяти з іншими дітьми, її треба цьому
навчити. Спробуйте пояснити: «Подивись, як хлопчик хоче погратися твоєю
машинкою. Давай дамо її йому на деякий час, а потім він нам її поверне.»
Можна запропонувати також обмін.
«У садочку так весело! Ти будеш там гратися, співати, танцювати цілий день»
Не варто штучно захоплюватися садочком чи формувати завищені
очікування, адже дитина може запідозрити вас у нещирості. Краще спокійно
перерахуйте те, що їй точно там сподобається.
Будь-який негатив про вихователів, помічників вихователя чи садочок.
Не критикуйте персонал садочка в присутності дитини, адже вона формує
враження з ваших слів: якщо ви негативно висловлюєтеся про виховательку,
дитина почне вважати, що вона — погана, і з нею небезпечно.
Думаю, ви погодитеся, що відвідування дитячого садка — важливий етап у
житті дитини. І, звісно, вашому малюку знадобиться час для прийняття змін,
що сталися з ним. Тому будьте терплячі та уважні, підтримуйте свою дитину й
пам’ятайте, що адаптаційний період — тимчасове явище, і ви здатні
допомогти дитині його подолати.