Повага, любов та вміння приймати себе такими, які ми є, залежить від нашої самооцінки. Наша самооцінка- це усвідомлення нами особистої неповторності, індивідуальності незалежно від слів, думок, поглядів та вчинків інших людей. Вона формується в процесі пізнання самого себе. Існує поняття «базового рівня самооцінки». Він формується ще в ранньому дитинстві на основі ставлення батьків до свого малюка.

Діти за своєю природою активні. Завдання дорослих- розвивати цю активність, спрямовувати її в потрібне русло, а не глушити настирливою опікою. Кому з нас не знайоме прагнення дитини до самостійності? «Я сам», - говорить малюк щоразу, коли дорослі починають натягувати на нього сорочку, годувати його.
Дорослі поспішають прийти на допомогу дитині, все зробити за неї самі. Їм здається, що дитина не може виконати це самостійно: не встигне, сплутає, впаде, а дорослий зробить все швидше і краще. Але чи надають дорослі реальну допомогу дітям, чи приносять їм користь?Зрозуміло, такі дії дорослих членів сім’ї заподіюють велику шкоду. Дитину позбавляють самостійності, підривають у неї віру у свої сили, привчають сподіватись на інших. Тай собі дорослі не полегшують роботу, якщо підрахувати, скільки часу вони витрачають на обслуговування дитини. Корисніше згаяти час на те, щоб навчити дитину необхідних навичок, роблячи це наполегливо, терпляче. На прохання дитини зробити щось самостійно не слід відповідати: «Мені ніколи», а краще дати їй можливість спробувати свої сили. І батьки швидко переконаються, що дитина стала спритнішою, менше обливається коли вмивається, може сама роздягтися.
Звичайно, малюк не одразу набуває необхідних навичок, спочатку йому потрібна допомога дорослих. Перш за все слід створити в сім’ї необхідні умови: пристосувати до зростання дитини вішак для одягу, виділити індивідуальну полицю або місце на полиці для зберігання предметів туалету, постійне місце рушника.
Без створення цих умов дитині важко ставати самостійною. Але для формування навичок самообслуговування і виховання самостійності у дитини потрібні не лише умови. Необхідно також правильно керувати діями малечі. У дошкільному віці діти все повторюють за дорослими. Усе, що вони бачать – хороше і погане, позначається на їхній поведінці. Тому, бажаючи виховати у дітей самостійність, акуратність, батько і мати мають бути прикладом для наслідування.