Проблема торгівлі людьми з огляду на права людини.

Проблему торгівлі людьми слід розглядати з огляду на права і свободи людини, оскільки люди, якими торгують, позбавлені своїх основних

прав і свобод. В цивілізованому суспільстві людські права і свободи визнаються

пріоритетною соціальною цінністю, а їх поважання, дотримання та захист є головним обов’язком держави.

Права людини – це можливості вибору людиною певної моделі поведінки для забезпечення свого нормального існування і розвитку,

закріплені в законах, інших правових актах держави і міжнародних 

Права і свободи належать людині вже тому, що вона є людиною.

Права і свободи людини є невідчужуваними, такими, що не потребують схвалення чи дозволу будь-кого, а значить держава, закріплюючи їх у

законах, формує їх зміст та забезпечує їх захист. Права людини однакові для кожної людини незалежно від раси, мови, кольору шкіри, релігії, статі,

походження, стану здоров’я, політичних переконань, майнового стану.

Міжнародні документи про права людини виділяють в окрему групу права дитини, адже дитина має особливі права і потреби – це права «росту»,

що обумовлені її фізичною, розумовою та духовною незрілістю. У зв’язку з фізичними і психічними особливостями дитячого віку, відсутністю

необхідного життєвого досвіду й життєвої опори, дитині, порівняно з дорослими, значно складніше самій відстояти свої права. Саме тому в

Загальній декларації прав людини, у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права звертається увага на необхідність особливого захисту прав

Права дитини – це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18-ти років для існування і досягнення зрілості.

Конвенція ООН про права дитини містить вимоги, що гарантують свободу і гідність дітей, а також визначає умови, за яких вони можуть

формуватись як особистості і громадяни. Вона проголошує дитину самостійним суб’єктом права. Права дитини, задекларовані Конвенцією,

можна поділити на: особисті (на життя, ім’я, громадянство, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності), політичні (право

висловлювати власні думки та збиратися з метою висловлювання своїх поглядів), соціальні (право користуватися найдосконалішими послугами

системи охорони здоров’я, благами соціального забезпечення, на рівень життя), культурні: право на освіту, на користування культурними цінностями